Тихон
Чоловік Катерини. Ім’я персонажа також “промовиста” – він герой тихий і за характером м’який, жалісливий. Але у всьому слухається сувору матінку, а якщо і протестує, то ніби не всерйоз, напівголосно. Своєї думки не має, питаючи у всіх ради. Ось навіть і у Кулігіна:
Що ж мені тепер робити, скажи ти мені! Навчи ти мене, як мені жити тепер! Будинок мені опостылел, людей совісно, візьмуся за справу — руки відвалюються. Ось тепер додому йду, на радість, що ль, йду?
Кабанова
Серед персонажів “Грози” Островського цей самий колоритний. Образ, втілений у Марфі Гнатівні Кабанової – досить поширений у літературі образ авторитарної “матінки”, яка все про всіх знає. Спирається на традиції і дотримується їх, “під виглядом благочестя”, распекая за незнання молодих:
Молодість-то що значить! Смішно дивитися навіть на них! Якби не свої, насміялася б досхочу. Нічого не знають, ніякого порядку. Попрощатися-то шляхом не вміють. Добре ще, у кого в будинку є старші, ними будинок-то і тримається, поки живі. А адже теж, дурні, на свою волю хочуть, а вийдуть на волю, так і плутаються на ганьбу та сміх добрим людям. Звичайно, хто і пожаліє, а більше всі сміються. …Так от старовина і виводиться. В інший будинок і зійти-то не хочеться. А і зійдеш, так плюнеш та он швидше. Що буде, як люди похилого віку перемруть, як буде світло стояти, вже й не знаю.
Але над усе для неї її власний авторитет. Уперта і владна – ось чому і називають її Кабанихой.
Кулигин, влучно і лаконічно характеризує багатьох, повідомляє про неї Борису:
Ханжа, пане! Жебраків оделяет, а домашніх заїла зовсім!
