Сюжет
Генерал-майор Булдеев мається зубним болем. Доктор запропонував вирвати зуб, але генералу зуба шкода. Підручні засоби втихомирити біль не можуть. Прикажчик Іван Евсеич пропонує звернутися до саратовскому знахаря, такого, мовляв, чарівнику, що і по телеграфу допоможе запросто. Поплюет, пошепчет – і немає болю. Тільки от телеграму з проханням треба послати, а прізвище-то прикажчик і забув. Прізвище нібито у нього проста, пов’язана з конем.
Далі протягом майже всього оповідання перебирається безліч варіантів прізвищ на тему “коні і все, що біля них”: від Копытина і Мерінова до Тройкина і Уздечкина. У “винаході” прізвищ бере участь все домашнє оточення генерала, включаючи двірню. За знайдену” прізвище нещасний генерал навіть призначає пятирублевую премію, однак прикажчик каже, що всі пропоновані варіанти “не ті”.
