Бібліотека Івана Грозного – міфи і реальність. Історія створення і гіпотези про склад бібліотеки

Радянський період

Нова влада згадала про бібліотеку, коли гостро потребувала в коштах і з цією метою продавала цінності скинутої монархії за кордон. Вважається, що не тільки книги, але і матеріальні скарби є складовою частиною ліберії. З дозволу Сталіна в 20-е і 30-е роки в Кремлі велися пошуки, якими керував Ігнатій Стеллецький. Він вважається першим російським дослідником печер і підземних об’єктів.

Стеллецький ще до революції отримав дозвіл на розкопки, переконавши московського градоначальника в існування підземних лабіринтів під Тайницкой вежею Кремля. Він передбачав, що саме в цьому місці можуть бути заховані матеріальні цінності та книги ліберії. Однак проникнути туди спелеологу не вдалося, оскільки в 1914 році почалася війна, і влада відкликала дозвіл, виданий йому раніше.

У радянський час, незважаючи на протидію комендатури Кремля, Стеллецкому все ж вдалося дослідити частину підземної галереї, про яку згадували шукачі бібліотеки XVIII століття. Він вирішив копати в районі середньої Арсенальній вежі в Олександрівському саду, де знаходиться грот з колонадою.

Цікаве:  Лінкор Бісмарк: опис, характеристики, історія створення та загибелі

У 15-16 століттях біля вежі протікала річка Неглінна. Сама башта називалася в той час Гранчастою, її перейменували тільки після будівництва кремлівського Арсеналу. Під час розкопок тут знайшли підземні поверхи з колодязями, проходи і сходи. Тим не менш ліберії так і не знайшли. Незабаром Стеллецький серйозно захворів, з цієї причини розкопки були припинені.

Новий сплеск інтересу до пошуків бібліотеки Івана Грозного стався 1962 році після того, як в журналі «Тиждень» було надруковано кілька глав з рукопису Ігнатія Стеллецького. Публікація викликала потік читацьких листів, в результаті чого була створена спеціальна Громадська комісія з розшуку таємничої ліберії під головуванням академіка Михайла Тихомирова – відомого радянського історика.

Передбачалося провести вивчення архівних документів, досліджувати топографію Кремля, почати археологічні розкопки. Однак нічого не було зроблено з двох причин: у 1965 році спочатку помер академік Тихомиров, а потім Хрущов був зміщений. Нове партійне керівництво відмовило Громадської комісії у продовженні досліджень Кремля.