“Опредмеченная” потреба
Дане поняття можна відстежити на прикладі щойно народженого гусеня, який ще не зустрічався з яким-небудь конкретним предметом, але властивості його вже зафіксовані у свідомості пташеня – вони передалися йому від матері в самому загальному вигляді на генетичному рівні, тому у нього не виникає бажання слідувати за будь-якою річчю, яка опиниться перед його очима на момент вилуплення з яйця. Це відбувається тільки під час зустрічі гусеня, має свою потребу, з предметом, тому що у нього ще немає сформованого уявлення про вигляд свого бажання в матеріальному світі. Дана річ у пташеняти підходить на підсвідомості під схему генетично зафіксованого приблизного образу, тому вона в змозі задовольнити потребу гусеняти. Так відбувається фіксація даного предмета, підходить під шукані характеристики, як предмет, що задовольняє відповідні потреби, а потреба набуває “предметний” вид. Саме так підходяща річ стає мотивом для певної діяльності суб’єкта: в даному випадку в подальший час пташеня буде всюди слідувати за своєю “опредмеченной” потребою.
Таким чином, Олексій Миколайович та Сергій Леонідович мають на увазі, що потреба на самому першому етапі свого формування не є такою, вона є на початку свого розвитку потребою організму в чомусь, що знаходиться поза тіла суб’єкта, незважаючи на те, що вона відображена на його психічному рівні.
