Невід’ємна частина ранньої історії науки
При розгляді особливостей і рівня розвитку математики в Стародавньому Єгипті помітна істотна незрілість, так і не подолана за три тисячі років існування давньоєгипетської цивілізації. До нас не дійшли скільки-небудь інформативні джерела епохи становлення математики, і ми не знаємо, як воно відбувалося. Але ясно, що після деякого розвитку рівень знань і навичок застиг в «рецептурної», предметній формі без ознак прогресу на багато сотень років.
Мабуть, стійкий і одноманітний коло питань, розв’язуваних за допомогою вже сформованих методів, не створював «попиту» на нові ідеї, в математиці, яка і так справлялася з рішенням завдань будівництва, сільського господарства, оподаткування і розподілу, примітивної торгівлі та обслуговування календаря і ранньої астрономії. Крім того, архаїчне мислення не вимагає формування суворої логічної, доказової бази – воно слід рецептурою як ритуалу, і це також позначилося на застійному характері староєгипетської математики.
Разом з тим необхідно зауважити, що наукове знання взагалі і математики зокрема робили ще перші кроки, а вони завжди найважчі. У прикладах, які демонструють нам папіруси з завданнями, вже видно початкові ступені узагальнення знань – поки без спроб формалізації. Можна сказати, що математика Стародавнього Єгипту у тому вигляді, як ми її знаємо (через недостатність джерельної бази за пізнього періоду давньоєгипетської історії) – це ще не наука в сучасному розумінні, але саме початок шляху до неї.
