Керівна посада вимагає від людини величезної кількості знань, умінь і навичок. У більшості великих компаній проводяться тренінги по введенню в посаду, і всі вони мають недолік – на них зазвичай не розповідають про методи управління в менеджменті. Цього новий начальник змушений вчитися самостійно або ж на стороні. Способи керівництва колективом можуть відрізнятися, в залежності від виконуваного функціоналу.
Постановка цілей
Керівна робота забирає багато часу і сил, особливо якщо вона ведеться безцільно і неорганізовано. Використання методів управління в менеджменті допомагає вибудувати раціональну послідовність виконання завдань, поставлених перед відповідальною особою. Важливо, щоб керівник умів варіювати способи ведення діяльності зі своїми підлеглими – тільки так можна добитися максимальної ефективності від робочого процесу.
За допомогою управлінських методів керівник повністю реалізовує свої регулюючі функції, а також впливає на персонал: активізує його діяльність і надає їй творчий характер. Вивчення способів реалізації цілей з допомогою контролю є однією з ключових тем досліджень в галузі менеджменту та психології.
Грамотне використання ресурсів
Всі способи контролю роботи співробітників відрізняються один від одного характером дії. Особливо актуальні в наш час економічні методи управління у менеджменті, опис яких засноване на діяльності відповідних законів, що впливають на майнові інтереси всіх сторін робочого процесу. Основними методами даного типу, використовуються в бізнес-структурах, є економічний і господарський розрахунки.
Грамотне планування і прогнозування також мають пряме відношення до фінансової складової будь-якої організації, тому є актуальними засобами управління. Економічні стимулювання, обґрунтування та аналізи діяльності підприємства також застосовуються провідними менеджерами комерційних і державних організацій. Якщо процеси збудовані грамотно, то персонал і установа залишаються задоволені один одним.
Всі економічні методи управління в менеджменті спрямовані на збільшення ефективності роботи організації, що має на увазі собою істотне зростання прибутку. Саме тому керівники компаній набирають у свій штат досвідчених аналітиків, здатних прорахувати всі можливі ризики в роботі установи, а також розробити план щодо їх усунення та організації нормальної трудової діяльності.
Адміністративні рішення
Будь-яка система методів управління в менеджменті не може обійтися без чіткої організації і прийняття складних рішень (збільшення або скорочення штату, виділення додаткових премій і т. д.). Принципи контролю в даному випадку формуються з допомогою законів, спрямованих на ведення спільної роботи, а також на основі психологічної потреби людини до взаємодії та соціалізації. Організаційно-стабілізуючі методи (спільні тренінги, тімбілдінги, наради і т. д.) допомагають формувати загальну структуру установи, регламенти його роботи, а також загальну концепцію її існування.
Розпорядчі принципи повинні допомогти в здійсненні оперативного управління роботою цілих підрозділів і окремих співробітників. Мова в даному випадку йде про складання договорів, формуванні постанов і указів, які мають пряме відношення до роботи організації та її фінансового благополуччя.
Третій різновид – дисциплінарні методи, з їх допомогою можна підтримувати стабільність роботи в установі. Якщо вони грамотно використовуються в організації, то персонал має уявлення про власну відповідальність за невиконання посадових обов’язків. Сюди ж входить система мотивації і депреміювання працівників. Реалізація даних принципів зазвичай вимагає додаткової допомоги від бухгалтерії та відділу кадрів, без яких неможливо здійснити коректне оформлення відповідних документів.
Пошук індивідуального підходу
Соціально-психологічні методи управління у менеджменті, мабуть, є самими головними, оскільки з їх допомогою можна впливати на колектив і окремо взяту особистість. Часом навіть простої розмови з підлеглим достатньо, щоб привести його в нормальний стан і налаштувати на продуктивну трудову діяльність. Якщо керівник приділяє час кожного свого працівника, то його вплив на колектив таким чином може стати вельми істотним. Але тут є ризик – фахівці можуть розучитися приймати рішення і будуть постійно бігати до начальства. Такі моменти потрібно суворо припиняти, якщо ви як керівник хочете виховати в них самостійність.
Всі ці прийоми може використовувати тільки управлінець з дуже високою моральною культурою, яка поважає власний колектив і кожного підлеглого окремо. Вони допомагають керувати кліматом у підрозділі, настроєм співробітників і навіть їх поведінкою по відношенню один до одного і до компанії в цілому.
Без подібних алгоритмів не може обійтися жоден грамотний менеджмент, соціальні методи управління в даному випадку будуть грати менш значущу роль. Мова йде про внутрішній етикеті, розпорядок, регулювання взаємних зобов’язань і інших способах роботи з колективом. Потреби співробітників і керівництва повинні бути максимально задоволені – тільки тоді вдасться вибудувати в колективі здорові відносини.
В ідеалі всі використовувані методи повинні бути чітко прораховані адміністрацією підприємства, вона повинна бачити прибуток і витрати, які будуть пов’язані з їх застосуванням. Без знання психології та соціології тут не обійтися, інакше ефекту від використання різних прийомів управління не буде взагалі.
Психологічні методи управління у менеджменті потрібно використовувати для гармонізації відносин всередині колективу і формування спокійної обстановки. Співробітники не повинні відчувати дискомфорту при виконанні своїх безпосередніх обов’язків – це головна мета їх застосування. До таких прийомів можна віднести програми з профвідбору, додаткового навчання, гуманізації трудової діяльності і т. д.
Логіка і аналітика
Не можна забувати і про кількісні методи управління в менеджменті, за допомогою яких розробляються фінансово-економічні та облікові плани. Вони ґрунтуються на суворому аналізі і випливають з нього логічних умовиводах. Найбільш яскравим прикладом тут можна вважати створення і реалізацію бізнес-плану. Подібні способи керівництвом досить часто застосовуються при маркетингових дослідженнях і організації інших фінансових проектів.
Дані методи повинні відповідати на цілий ряд питань. Наприклад, як правильно зробити розрахунки виробництва продукції, яку кількість ресурсів для цього необхідно, скільки створити товарів для виконання того чи іншого замовлення, коли потрібно почати роботу, і т. д. Всі вони так чи інакше працюють з числами та показниками – найточнішими індикаторами успішності підприємства.
Управлінські обов’язки
Функції та методи управління в менеджменті нерозривно пов’язані – перші визначають другі. В теорії існує п’ять основних функцій: контроль, планування, реалізація, координація й організація. Останні дві є найскладнішими, оскільки спрямовані на створення структури підприємства, впорядкування всіх її елементів, вибудовування кроссфункциональных взаємодій і надання можливості дії для більш відповідальних підлеглих.
Для створення зручної і простої системи управління необхідно визначитися з метою роботи підприємства. Відштовхуючись від неї, можна буде виробити стратегію досягнення поставленого завдання. Важливо, щоб всі співробітники виконували взяті на себе зобов’язання. На початковому етапі роботи потрібно визначити, хто і за що в компанії буде нести відповідальність, бажано, щоб мова йшла про кругову поруку. В часи існування СРСР управлінські органи вищого рівня не мали будь-якої відповідальності перед підопічними організаціями. Ефективність контролю була істотно знижена, оскільки ніхто не звітував перед малими підприємствами за необгрунтовані і помилкові рішення.
Структурне формування
Взаємозв’язок форм і методів управління в менеджменті також дуже велика. Всередині кожної структури можуть існувати додаткові управлінські підрозділи з власними законами і можливостями втручатися в роботу інших відділів компанії. Саме тому має сенс виділити структури або форми управління в окрему категорію. Всього їх 6: матрична, лінійна, програмно-цільова, функціональна, дивізіональна та лінійно-функціональна.
Найпростіша з них – лінійна, коли працівник підпорядковується одному безпосередньому керівникові. Головна проблема, з якою керівники стикаються на даному етапі – грамотний підбір персоналу. Крім того, всі управлінські рішення тут приймаються досить складним шляхом – співробітник може отримати дозвіл на ведення тієї чи іншої діяльності, тільки пройшовши по всій ієрархії вищих начальників. Повільна реакція на ринкові зміни якраз актуальна для великих підприємств з подібною формою управління, де кількість рівнів досягає 5 і вище.
Якщо говорити про ефективний менеджмент, сучасні методи управління, використовувані в ньому, повинні поєднуватися з дивізіональної формою управління. Така необхідність виникає через наявність у філій компанії прав на ведення господарської та оперативної діяльності, при цьому керівники підрозділів мають можливість впроваджувати новаторські пропозиції і навіть йти на узгоджений ризик. З допомогою дивизионального управління можна домогтися грамотного поєднання загальної стратегії компанії і самостійної тактики філій і внутрішніх відділів.
Побудова ідеальної системи
Методи управління в менеджменті допомагають у досягненні максимальної ефективності діяльності підприємства, але і їх може бути недостатньо. Важливо сприймати людину як головне джерело ефективного виробництва, здійснювати планування роботи з точки зору довгострокової потреби в співробітниках, рекомендується працювати з невеликим управлінським штатом. В розвинутих економічних країнах намагаються використовувати ці прості правила, при цьому в місцевих організаціях велика увага приділяється вихованню в працівників лідерських якостей, а з них в подальшому виростають непогані керівники.
Орієнтація на людські цінності повинна знаходитися в центрі будь-якої управлінської системи, в іншому випадку є ризик знизити мотивацію працівників до мінімального рівня і постійно перебувати в пошуку нових підлеглих. Працівники повинні мати чітко прописану в посадових інструкціях автономію, таким чином, у них можна буде розвинути підприємливість і вміння брати на себе відповідальність в складних ситуаціях.
Ідеї і правила поведінки
Люди, що не мають відношення до контролюючої діяльності, іноді плутають принципи і методи управління в менеджменті. Принципи являють собою ідеї, спрямовані на реалізацію регулюючих функцій, а методи – чіткі дії по їх втіленню в життя. Всі дії, спрямовані на контроль діяльності організації, повинні виконуватися тільки на основі наукових підходів і після попереднього аналізу. Наприклад, ретельно вивірена система покарань і заохочень може спонукати співробітників досягати високих цілей як для себе, так і для компанії в цілому.
Один з принципів, який обов’язково повинен бути використаний – поєднання відповідальності, обов’язків і прав. Всі поставлені завдання повинні виконуватися в термін, при цьому у співробітників повинно бути розуміння того, чим загрожує для них і для організації несвоєчасне завершення роботи. Обов’язок керівника – бути максимально чесним з підлеглими, навчити їх будувати логічні взаємозв’язки та проводити аналітику власної діяльності в рамках свого ж функціоналу.
Демократизація і адаптація – явища, які не так давно з’явилися серед методів управління в менеджменті. Їх характеристики мають на увазі, що кожен співробітник повинен мати право брати участь у регулюванні дій підприємства. Нові працівники повинні отримувати максимум уваги та інформацією від своїх наставників, а також бути здатними адаптуватися до структури і внутрішню культуру організації.
Складності управління
Керівник, у якого в підпорядкуванні знаходяться співробітники, постійно стикається з різного роду труднощами, і це – цілком нормальне явище. Щоб залишатися на плаву і досягати потрібних результатів, йому просто необхідно використовувати різні методи управління організацією, у менеджменті без них просто не обійтися. Одна з основних завдань начальника – контроль діяльності своїх співробітників, особливо на початковому етапі. Ідеального поєднання суворості і справедливості вдається досягти далеко не відразу, однак керівникові потрібно прагнути саме до нього.
Психологи рекомендують підтримувати спокійну і позитивну атмосферу в колективі. Співробітники повинні мати можливість професійного розвитку, а компанія – необхідність у більш розвинених фахівцях і готовність вкладати в них ресурси, час і гроші. З соціальної точки зору працівник повинен отримати можливість спілкування з оточуючими людьми та можливість зростання над ними.
Незважаючи на величезну кількість методів, направлених на управління персоналом, часто їх не вдається використовувати в повному обсязі. Головна причина цього – всі співробітники, якими керує менеджер, абсолютно різні, тому при вирішенні задач можна використовувати лише одну методику як панацею. Набагато простіше спочатку з’ясувати мотивацію абсолютно кожного підлеглого і, виходячи з неї, скласти індивідуальний план робіт, який допоможе розвитку і процвітання компанії.
