Третя заповідь
Заповідь Христа “не вкради”, вже не третя? Ні, поки до неї ми не дісталися. Третя заповідь така: “Не призивай ім’я Господа твого всує”. Тобто не призивай ім’я Господа без благоговіння і трепету. Не вимовляй його, як порожні та буденні слова.
Уявіть, що людина знаходиться на роботі. І тут його називають по імені. Людина відривається від своєї діяльності і звертає увагу на окликнувшего. Але той стоїть і мовчить. Людина знову починає свою роботу і знову чує, як його кличе той же окликнувший. Він знову відривається від справ, відчуваючи внутрішнє роздратування. І у відповідь – тиша. Все повторюється втретє, і тут людина, яку постійно відривають від справи просто так, навряд чи стримає своє роздратування.
А яке Богу, у якого сотні справ? І він відволікається від них, звертаючи увагу на зве. А той мовчить. І Бог не дратується, на відміну від людини. Тому не потрібно смикати Спасителя марно, у Нього вистачає справ.
