Восьма заповідь
“Не вкради” – 8 заповідь, нарешті ми дісталися до неї.
У людини є право на власність. Нехай на дрібну і дріб’язкову, з точки зору ближнього, але це його річ. І він має право володіти їй. Коли хтось претендує на майно іншого, то ображає власника речі, тим самим показуючи йому неповагу.
Знову ж, є дуже показова притча на цей рахунок. Дуже наочне тлумачення заповіді “не вкради”.
Один чоловік займався торгівлею. І завжди обважував своїх покупців. За рахунок цього розбагатів. Але в будинку у торговця було не все гладко. Діти постійно хворіли, і доводилося витрачати гроші на дорогих лікарів. Чим більше обважував покупців ця людина, тим дорожче ставало лікування його дітей.
Як-то раз він сидів у своїй лавці і думав про власних дітей. У цей момент їй здалося, що Небеса відкрилися. Він побачив ваги, а поруч з ними – ангелів. Коли стали відміряти здоров’я дітям торговця, то ангели клали його на ваги менше, ніж було гир. Розгнівався чоловік на ангелів Божих, хотів навіть крикнути на них. Але ангели випередили нечесного торговця:
– Що ти сердишся? Правильна міра. Ти недодаешь своїм покупцям, а ми недодаємо твоїм дітям. Тим самим відбувається правда Божа.
Гірко стало торговцю. Щиро покаявся у своєму обмані. І з тих пір при розрахунку з покупцями клав на ваги трохи більше покладеного. Діти пішли на поправку.
Скрізь має бути рівноправність. Якщо ми крадемо, щось Бог забирає від нас.
Поняття “не вкради” таке: не бери чужого, нехай навіть у дрібниці. Інакше ризикуєш втратити значно більше, ніж придбаєш.
