Освіта як соціальний інститут можна розглядати як організованої системи зв’язків і соціальних норм. Воно об’єднує важливі суспільні процедури і норми, необхідні для задоволення основних потреб суспільства.
Будь-функціональний інститут виникає і працює, здійснюючи певну потребу суспільства.
Певні ознаки
Розглянемо основні риси, що характеризують освіта як соціальний інститут:
- встановлення та приклади поведінки: прагнення до знань, відвідування занять;
- культурні символічні ознаки: пісні, емблема, девіз;
- утилітарні риси: бібліотеки, стадіони, класи;
- письмовий та усний кодекс – правила поведінки учнів;
- ідеологічні особливості: прогресивна освіта, академічна свобода, рівність у процесі навчання.
Основними елементами є:
- навчально-виховні установи у вигляді організацій;
- соціальні спільності: учні та педагоги;
- навчальний процес.
Розвиток освіти як соціального інституту передбачає вдосконалення всіх елементів цієї структури. Тільки при своєчасному внесенні змін можна вести мову про його повноцінному розвитку і функціонуванні.
Основні види
Сфера освіти як соціальний інститут побудована за дещо іншими принципами. Вона має кілька рядів ланок:
- систему дошкільного виховання;
- шкільне навчання;
- професійно-технічна ланка;
- спеціальна середня освіта;
- вищі навчальні заклади;
- післявузівську освіту;
- підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів.
Розглянемо функції освіти кожної ланки. Дошкільне виховання передбачає формування в підростаючому поколінні працьовитості, основ вихованості, моральні якості. Саме дошкільне виховання має особливе значення для розвитку громадянськості.
Структура освіти як соціального інституту передбачає закладання в дошкільному віці основи особистісних людських якостей. Дитячі садки перестали бути банальними «місцями нагляду» за дітьми, вони сприяють розумовому, моральному, фізичному розвитку школярів.
У той період, коли у вітчизняній освіті апробувалися навчання з шестирічного віку, дитячі садки займалися адаптацією малюків до складного шкільного ритму, сприяли формуванню у дітей навичок самообслуговування.
Освіта як соціальний інститут передбачає підтримку дошкільного виховання з боку держави, готовність батьків брати активну участь у раціональній організації позаурочної діяльності.
В кінці минулого століття тільки половина дітей потрапляла в дитячі сади, що негативно відбивалося на розвитку комунікативних якостей у майбутніх першокласників.
В даний час система освіти як соціальний інститут спрямована на повноцінну підготовку всіх малюків до життя в суспільстві.
Введення в дошкільні російські освітні установи стандартів другого покоління сприяло вдосконаленню змісту виховної і освітньої програми.
У дитячих садках педагоги стали акцентувати увагу на громадянськість, всебічну вихованість дошкільнят.
Навчальні функції освіти були передані школам.
В даний час акцент педагоги роблять на вивчення основних суспільних цінностей, на орієнтири дітей і батьків, їх реакцію на застосування інноваційних виховних методик.
Шкільна щабель
Це освіта як соціальний інститут спрямоване не тільки на знайомство учнів з теоретичними основами різних навчальних дисциплін, але й на допомогу у виборі професії. До моменту завершення шкільної освіти підліток повинен зупинитися на одному з варіантів свого життєвого шляху, рід занять, професії.
Освіта як соціальний інститут – база для виконання замовлення суспільства. Для цього в рамках загальноосвітніх шкіл внесені істотні зміни.
Профоориентационная діяльність
Дев’ятикласникам надається право на вибір кількох елективних курсів в рамках предпрофильной підготовки. Це дозволяє їм познайомитися зі специфічними особливостями наукових областей, їх прикладним значенням, а також познайомитися зі світом професій, проаналізувати їх затребуваність на ринку праці.
Професійно-технічна ступінь
Поняття освіта як соціальний інститут складно усвідомити без цій щаблі. Саме середнє спеціальне навчання має безпосередній зв’язок з суспільними потребами, вважається оперативної і швидкою формою впровадження в життя молодих людей.
Воно здійснюється на базі великих виробничих організацій або в рамках державної системи освіти. Незважаючи на спроби перевести на поєднання спеціального і повного навчання всю російську систему, навіть у наш час професійно-технічна підготовка вважається найважливішим варіантом отримання майбутньої професії.
Пов’язана наука й освіту як соціальні інститути? Для виявлення зв’язку соціологи повинні знати мотиви школярів, ефективність процесу навчання, роль певних наукових областей у вирішенні соціальних та економічних проблем суспільства.
В даний час питання про професіоналізм фахівців стоїть особливо гостро, саме тому масштабне реформування торкнулося не тільки дитячі садки, школи, але і професійно-технічні навчальні заклади.
Функції освіти
Воно тісно пов’язане з різними сферами суспільного життя. Реалізація такого взаємозв’язку здійснюється через особистість, залучену в політичні, економічні, соціальні, духовні зв’язки. Освіта – це єдина спеціалізована підсистема суспільства, основна функція якої повністю збігається з його запитами.
Існують різні галузі та сфери господарства, що виробляють духовну і матеріальну продукцію, послуги, а система освіти «випускає» людини, впливаючи на його естетичне, моральне, фізичне, інтелектуальне розвиток.
Саме це свідчить про наявність провідної соціальної функції освіту – його гуманізацію.
Вона є об’єктивною потребою розвитку суспільства, спрямована на людину.
В якості методу мислення і принципу діяльності глобальний технократизм і принцип діяльності індустріального суспільства перейшов в соціальні відносини, поміняв засоби і цілі місцями.
Специфіка ідеології
Людина в нашому суспільстві, який проголошується в якості вищої мети, в реальності перетворився на типовий «трудовий ресурс». Це знайшло відображення в системі освіти, в якій основна функція школи полягала у підготовці до подальшого життя», під якою і малася на увазі безпосередня трудова діяльність.
На задній план була відсунута індивідуальність кожної окремої людини, цінність представляв лише працівник. Так що його завжди можна було замінити, то і з’явився антигуманний теза про те, що «немає незамінних людей».
З цієї ідеології виходило, що життя підлітка і дитини не вважалася повноцінним життям, а розглядалася в якості певної підготовки до майбутньої трудової діяльності.
Саме таке ставлення призвело до негативного ставлення суспільства до інвалідам, літнім людям. Вони вважалися «відпрацьованим матеріалом», не заслуговували належної уваги і поваги.
Гуманістична функція освіти
В даний час суттєвих змін у ставленні людей до літнім громадянам практично не змінилося. Але гуманістична функція освіти стала наповнюватися оновленим змістом.
Людина стала розглядатися в якості повноцінного учасника виховного та освітнього процесу. Саме тому у федеральних освітніх стандартах другого покоління акцент робиться на саморозвиток і самовиховання.
Особливе значення закладання основ фізичного, морального, інтелектуального потенціалу особистості приділяється в дошкільному і молодшому шкільному віці.
Результати психологічних досліджень свідчать про те, що до дев’ятирічного віку інтелект людини формується майже на 90 відсотків.
Сучасний інститут освіти
Формування освітніх спільнот, які пов’язані залученням в освітні процеси і ціннісним ставленням до виховання, а також їх відтворенням, спрямована на соціалізацію кожної дитини.
Освіта поступово перетворюється на основний канал соціальних переміщень, що позитивно відбивається на дитячих садах і школах.
Соціальна селекція
У вітчизняній освіті здійснюється розведення індивідів по потокам. Це яскраво виражено на старшому ступені навчання. Хлопці можуть вибирати собі базову (стандартну) або профільну школу з тих наукових дисциплін, які знадобляться їм у подальшій соціалізації.
Для допомоги підліткам пропонуються спеціальні тести, що проводяться бесіди з дитячими психологами. У запропонованих тестових завданнях міститься певний культурний контекст, розуміння якого характеризується потребами суспільства.
Висновок
Незважаючи на те, що освіта виступає в якості соціального інституту, в останні роки все більше видно зв’язок між соціальним становищем батьків та освітньої кар’єрою дитини. Школа пропонує індивідам неоднакове освіта, нерівне формування навичок і здібностей, що підтверджується сертифікатами певних зразків. Це призводить до того, що вже на шкільній лаві спостерігається соціальне розшарування підростаючого покоління.
Саме освіта формує в даний час професійно-кваліфікаційний склад населення. З кількісної сторони освітня система відповідає за підготовку висококваліфікованих кадрів.
Якщо у професію потрапляють люди, які не володіють певною підготовкою, це негативно відбивається на професійній структурі, призводить до зниження продуктивності праці.
Відбувається руйнування професійної культури, всередині груп з’являється неясність відносин, посилюється роль статусів для соціального просування індивідів.
Для того щоб уникнути подібних “перегинів”, у вітчизняній освіті проводиться серйозне реформування. Воно спрямоване на переклад з традиційної системи, яка передбачає засвоєння школярами тільки теоретичної інформації, до процесу виховання і навчання, спрямованого на максимальне втягнення особи у самостійну діяльність.
Нові стандарти, вбудовані в систему російського дошкільної і шкільної освіти, відповідають запитам суспільства. Розроблені спеціальні вимоги до особистості випускника дитячого садка, основної та середньої ступені, професійного училища, вищого навчального закладу ланки. Це сприяє оптимальної соціалізації молодого покоління, допомагає їм вибирати напрям професійної діяльності.
