Класифікація хвороби
Виходячи з типології, встановленої ВООЗ, синдром поліорганної недостатності (прееклампсія) може бути легкого та важкого ступеня. До початкової стадії розвитку цієї патології відносять гестационную гіпертензію, яка є загостренням хронічної форми захворювання, спричиненим виношуванням плоду. Діагностована прееклампсія у переважній числі випадків передує еклампсії.
Російські акушери-гінекологи поділяють еклампсію на декілька різновидів, залежно від того, в який момент вона розвинулася:
- під час вагітності – найбільш поширений варіант перебігу синдрому (зустрічається у 80% від всіх випадків еклампсії);
- під час пологів – у процесі родопомочі прояв синдрому діагностується у кожної п’ятої-шостої жінки;
- після пологів – патологія виникає протягом доби після пологової діяльності, складає близько 2% випадків.
Виходячи зі змісту лікарських протоколів, еклампсію і прееклампсії характеризують абсолютно однакові симптомокомплекси. Крім того, нічим не буде відрізнятися лікування легкої і важкої ступеня поліорганної недостатності. З цієї причини класифікація і типологія еклампсії не має принципового значення для лікаря. Єдине, від чого може залежати схема терапії при виникненні синдрому, так це від однієї з форм хвороби:
- типовою, яка характеризується гіпертонією (кров’яний тиск перевищує 140/90 мм рт. ст.), набряком тіла, підвищення лікворного тиску і вмістом білка в сечі (про еклампсії може свідчити показник 0,6 г/л і більше);
- нетиповою, що розвивається при важких пологах у жінок з ослабленою ЦНС (набряк мозку, некритична артеріальна гіпертензія, підвищення внутрішньочерепного тиску);
- уремічної – ймовірність виникнення такої форми синдрому висока у майбутніх мам, які мають в анамнезі хронічні захворювання нирок та сечовидільної системи до настання вагітності.
