Зниження артеріального тиску
Ще один важливий напрям у наданні невідкладної допомоги при еклампсії і прееклампсії – це гіпотензивну лікарський вплив. Вчені змогли довести, що для стабілізації стану жінки і розвитку плода не відіграє суттєвої ролі застосування інших медикаментів. Ні антиоксиданти, ні діуретики не здатні допомогти при даному синдромі у вагітних. Таке лікування не принесе ніякої користі. Еклампсія і прееклампсія лікуються тільки симптоматично, тобто застосуванням протисудомних і гіпотензивних засобів.
В акушерстві прееклампсія і еклампсія – прямі показання до проведення гіпотензивної терапії, метою якої є зниження артеріального тиску до меж 140/90 мм рт. ст. і недопущення його подальшого підвищення. Для вагітних, що страждають синдромом поліорганної недостатності на фоні гіпертонії, використовуються такі лікарські засоби, як «Ніфедипін», «Натрію Нітропрусид», «Допегит».
Максимальна добова доза ліків розраховується лікарем акушером-гінекологом індивідуально для кожної пацієнтки, в залежності від ваги, ступеня тяжкості захворювання. Деякі з препаратів випускаються в таблетованій формі, інші – в ін’єкційній. В перші дні лікування фахівці призначають медикаменти у мінімальному дозуванні, поступово збільшуючи добовий обсяг діючих речовин. Будь-які зміни в терапевтичній тактиці повинні відображатися в лікувальному протоколі. Прееклампсія та еклампсія у вагітних вимагає тривалої підтримуючої гіпотензивної терапії (прийом препаратів на основі метилдопи) аж до пологів. У разі раптового погіршення стану, викликаного стрибком тиску, до термінового застосування рекомендуються такі засоби, як «Ніфедипін», «Нанипрус» та їх аналоги.
Завершувати магнезіальній і гіпотензивну лікування відразу після пологів не можна. Породіллі призначаються мінімальні дозування лікарських засобів протягом наступних діб, що особливо важливо для підтримки артеріального тиску. Як тільки стан новоспеченої матері стабілізується, препарати поступово відміняють.
