Сократівський діалог: приклад у консультуванні
Розглянемо діалог психотерапевта і клієнта. Пацієнту 28 років, він працює програмістом в одній з великих компаній. Він влаштувався у неї недавно, але протягом всього часу роботи його не покидають думки про звільнення. Хоча його робота йому подобається, конфлікти з колегами не припиняються. Одну зі співробітниць він довів до сліз, намагаючись принизити її розумові здібності щодо користування комп’ютером. Розглянемо бесіду даного клієнта з терапевтом в якості прикладу сократівського діалогу в психотерапії.
Терапевт: Ви намагаєтеся довести іншим співробітникам свою правоту для того, щоб ваша робота була більш ефективною?
Пацієнт: Так.
Т.: А інші співробітники говорять, що спочатку вони звикли працювати абсолютно по-іншому?
П.: Саме.
Т.: Ця ситуація схожа на приказку про те, що в чужий монастир зі своїм статутом не ходять
П.: Приблизно так.
Т.: Я пригадую, як мені довелося приїхати в гості зі столиці до своїх родичів за місто, і то разюча відмінність у звичаях, спілкуванні між мешканцями великого міста і села. І це незважаючи на той факт, що містечко знаходиться всього лише в 120 км від мегаполісу.
П.: Що тут говорити, мене в дитинстві відправляли в містечко в 10 км від столиці, де двері в під’їзд люди відкривали виключно ударом ноги. Тоді ми недолюблювали жителів великих міст… Стривайте, так що ж це, для своїх колег я схожий на городянина, який приїхав погостювати в провінцію?
Використання даного методу корисно як для психологів та педагогів, так і для людей, далеких від цих сфер. За допомогою методу сократівського діалогу можна підвести співрозмовника до певного висновку, схилити його прийняти свою точку зору.
