Сократівський діалог: поняття, особливості, застосування

Прекрасний спосіб навчання був винайдений ще в далекому V столітті до н. е. філософом Сократом. Він вважав: щоб чоловік сказав розумну річ, його необхідно підвести до даного висновку спеціальними навідними питаннями. За останні тисячоліття метод Сократа зовсім не втратив своєї актуальності.

Визначення методу та його особливості

Сократівським діалогом прийнято називати ситуацію, коли істина народжується в процесі спілкування між двома суб’єктами, жоден з яких не впевнений заздалегідь, які відповіді вірні. Але при цьому обидва з них готові приводити різні аргументи і факти і задавати певні питання, щоб у підсумку прийти до правильних висновків.

Саме з цієї причини деякі вчені любили називати Сократа першим психоаналітиком. Адже психоаналітики також не прагнуть пояснити пацієнтам, що правильно, а що ні. Вони лише підштовхують людину до того, щоб він виявив важливі для себе речі. У процесі ведення бесіди Сократ задавав питання в певному порядку, так, щоб відповіді співрозмовника утворювали між собою зв’язну розповідь, де один факт логічно випливає з іншого. Співрозмовник при цьому самостійно обирає в слова ті ідеї, які до цього були йому невідомі, але до яких він прийшов у процесі сократівського діалогу за допомогою міркувань.

Мета техніки

Що було основним у процесі навчання для самого Сократа? Він вважав, що головне – це підійти до правильного рішення допомогою індуктивного діалогічного міркування. При цьому необхідно сумніватися у всьому. Як відомо, Сократ говорив:

Я знаю, що нічого не знаю, але вони не знають навіть цього…

Головна мета сократівського діалогу – це не розповісти, а змусити свого слухача здогадатися, зробити важливе для себе відкриття. Та істина, яка зароджується в процесі бесіди, насправді вже і визначає саму розмову. Прихованим чином дедуктивне поняття передує індуктивного.

Акушер мудрих висловлювань

Основний спосіб сократівського діалогу прийнято називати майєвтикою. Сам філософ визначав його як тонкого мистецтва «родопомочі». Мати Сократа по імені Фенарета була повитухою. І філософ нерідко говорив, що його робота схожа на дане ремесло. Тільки якщо повитуха допомагає жінкам народити дитину, то Сократ допомагає чоловікам породити розумні ідеї (в ті часи дами-філософи зустрічалися дуже рідко).

Ось про що пише філософ у своєму діалозі «Теэтет» щодо свого методу, попутно розвиваючи думку про те, що «навчає інших людей той, хто не здатний зробити сам» (у виконанні Сократа ця думка навряд чи буде образливою для педагогів – адже філософ підкреслює, що вміння навчати також є важливим майстерністю):

У моєму повивальному мистецтві майже все так само, як і у них, – відмінність, мабуть, лише в тому, що я приймаю у мужів, а не у жінок, і приймаю пологи душі, а не плоті. Саме ж велике в нашому мистецтві – те, що ми можемо різними способами допитуватися, народжує думка юнаки помилковий привид або ж істинний і повноцінний плід. До того ж і зі мною виходить те ж, що з повитухами: сам я в мудрості вже неплоден, і за що мене багато засуджували, – що-де я все випитую у інших, а сам ніяких відповідей ніколи не даю, тому що сам ніякої мудрості не відаю, – це правда. А причина ось у чому: бог примушує мене приймати, пологи ж мені забороняє.

Методи Сократа

Зазвичай Сократ застосовував у своїх діалогах два прийоми. Перший з них – іронія. Полягав він у тому, щоб показати співрозмовнику, наскільки він неосвічений. Філософ спеціально підводив опонента до абсолютно абсурдних висновків, дозволяв йому слідувати за помилковими ідеями в міркуваннях. Спочатку передбачалося, що людина, коли побачить, що сам себе загнав у пастку, усвідомлює свої помилки, і це викличе у нього посмішку.

Другий прийом – «обличчя» – передбачає виникнення у співрозмовника інтересу до свого ж мислення. Саме цьому питанню присвячено один з найважливіших філософських афоризмів – «Пізнай себе». Дана фраза була написана на стіні стародавнього храму Аполлона, розташованого в Дельфах. Сократ вважав ці слова дуже важливими, адже всі його майстерність філософа було направлено на особливу мета: допомогти людям вирішувати теоретичні труднощі силами свого розуму.

Також слід зазначити, що, з точки зору логічного побудови діалогу, Сократ використовував метод індукції. Іншими словами, його міркування ведеться від приватного до загального. Те чи інше поняття отримувало в процесі сократівського діалогу визначення допомогою серії уточнюючих його межі питань.

Три «так» у сократівському методі

Цей спосіб тільки недавно став називатися принципом трьох «так». Але до нашого часу він дійшов, не змінюючи своєї основної ідеї. У процесі побудови сократівського діалогу зі співрозмовником важливо дотримуватися головні правила і складати запитання так, щоб інша людина без сумнівів відповідав «так». За допомогою даного методу можна запобігти агресивні спори, в яких люди переслідують мету затвердити за собою останнє слово, а не довести за допомогою очевидних фактів свою правоту. В процесі словесної перепалки виникає два види спілкування – діалог і монолог. Що стосується монологу, це простий, однак абсолютно недієвий варіант. А діалог є більш досконалим інструментом, що дозволяє переконати співрозмовника в чомусь. При використанні даного методу в голосі з’являються доброзичливі нотки, і людину без будь-якого тиску підводять до певної ідеї.

Приклад

Розглянемо приклад сократівського діалогу.

– Сократ, будь-яка брехня є злом!

– Скажи, чи трапляється так, що дитя хворіє, але не бажає приймати гіркі ліки?

– Так, безумовно.

-Чи буває так, що батьки його обманом змушують прийняти це ліки у вигляді їжі або пиття?

– Звичайно, буває.

– То є такий обман допоможе врятувати дитині життя?

– Так, може.

– І нікому ця брехня не завдасть шкоди?

– Звичайно, ні.

– В даному випадку буде такий обман вважатися злом?

– Ні.

– Так всяку брехня можна вважати абсолютним злом?

– Виходить справа, що не всяку.

Як навчитися методу сократівського діалогу?

Для цього необхідно дотримуватися наступних правил.

  • Попередньо логічно продумати свою промову, ретельно її проаналізувати. Щоб опонент зрозумів і потім прийняв ідею, необхідно і самому її дуже добре розуміти. А для цього необхідно викласти всі свої думки на аркуші паперу. Потім виділяють головні тези і логічну аргументацію до них. Тільки так можна повністю розібратися в темі, чітко і ясно донести її до свого співрозмовника.
  • Потім написані на папері тези слід переформулювати питання. Цими зрозумілими навідними питаннями і можна підвести співрозмовника до потрібного висновку.
  • Захопити свого співрозмовника. Є такий тип людей, які не схильні навіть вступати в діалог, не кажучи вже про те, щоб вислуховувати свого опонента. Тому початок бесіди слід продумати особливо ретельно.
  • Намагатися проявляти ініціативу – не слід чекати, коли співрозмовник сам почне говорити.

Головні плюси методу

Основні переваги технології сократівського діалогу полягають у наступному:

  • Людина приходить до висновку сам, без будь-якого тиску чи зовнішнього примусу. А це означає, що і оскаржувати його не буде.
  • Якщо на співрозмовника не виявляється тиску, то від нього не буде виходити протидії.
  • Співрозмовник, залучений в розмову, буде більш уважно слухати висловлювання, ніж у разі простої монологу.

Де застосовується техніка зараз?

Даний метод може застосовуватися в самих різних областях людської діяльності, у процесі аналізу всіляких проблем і пошуку їх початкових причин. Питання дозволяють досліджувати причинно-наслідкові зв’язки, що лежать в основі певної проблеми.

В даний час сократівський діалог нерідко використовується в продажах. Він є однією з технік маніпулювання свідомістю потенційного покупця, якому задаються заздалегідь майстерно сплановані питання. Мета таких запитань – викликати у клієнта намір придбати річ.

Позитивною метою застосування сократівської техніки може бути сфера навчання і психологічного консультування. В такому випадку людина приходить до розуміння певних істин, які раніше були йому недоступні, але з усвідомленням яких його життя стає більш яскравою, різнобічною.

Сократівський метод у психології

Бесіда є одним з основних психотерапевтичних інструментів, при цьому широко застосовується в консультуванні і сократівський діалог. Психотерапевт ретельно готує питання клієнту, щоб навчити його новим моделям поведінки. Цілі питань зводяться до наступного:

  • Прояснити наявні труднощі.
  • Допомогти пацієнту виявити свої неправильні психологічні установки.
  • Дослідити значущість тих чи інших подій для пацієнта.
  • Оцінити наслідки, які породжує підтримання негативних думок.

За допомогою техніки сократівського діалогу психотерапевт не поспішаючи підводить свого клієнта до певного висновку, який їм вже заздалегідь запланований. Даний процес базується на застосуванні логічних аргументів, в яких і полягає сенс цієї методики. Під час бесіди з клієнтом терапевт ставить питання так, щоб пацієнт відповідав тільки позитивно. Тим самим він підходить до прийняття певного судження, яке спочатку було для нього абсолютно неприйнятним.

Сократівський діалог: приклад у консультуванні

Розглянемо діалог психотерапевта і клієнта. Пацієнту 28 років, він працює програмістом в одній з великих компаній. Він влаштувався у неї недавно, але протягом всього часу роботи його не покидають думки про звільнення. Хоча його робота йому подобається, конфлікти з колегами не припиняються. Одну зі співробітниць він довів до сліз, намагаючись принизити її розумові здібності щодо користування комп’ютером. Розглянемо бесіду даного клієнта з терапевтом в якості прикладу сократівського діалогу в психотерапії.

Терапевт: Ви намагаєтеся довести іншим співробітникам свою правоту для того, щоб ваша робота була більш ефективною?

Пацієнт: Так.

Т.: А інші співробітники говорять, що спочатку вони звикли працювати абсолютно по-іншому?

П.: Саме.

Т.: Ця ситуація схожа на приказку про те, що в чужий монастир зі своїм статутом не ходять

П.: Приблизно так.

Т.: Я пригадую, як мені довелося приїхати в гості зі столиці до своїх родичів за місто, і то разюча відмінність у звичаях, спілкуванні між мешканцями великого міста і села. І це незважаючи на той факт, що містечко знаходиться всього лише в 120 км від мегаполісу.

П.: Що тут говорити, мене в дитинстві відправляли в містечко в 10 км від столиці, де двері в під’їзд люди відкривали виключно ударом ноги. Тоді ми недолюблювали жителів великих міст… Стривайте, так що ж це, для своїх колег я схожий на городянина, який приїхав погостювати в провінцію?

Використання даного методу корисно як для психологів та педагогів, так і для людей, далеких від цих сфер. За допомогою методу сократівського діалогу можна підвести співрозмовника до певного висновку, схилити його прийняти свою точку зору.