Профілактика синдрому та прогнозування
Пацієнти, які страждають синдромом Клайнфельтера, мають таку ж тривалість життя, як і інші люди, щоправда, наявність схильності до появи хронічних захворювань може виявитися фактором настання ранньої смертності. Більшість таких хворих виявляються безплідними. Єдино вірогідним варіантом народження дітей у родині, в якій партнер хворий, служить використання донорської сперми. Але, тим не менш, при наявності мозаїчної форми синдрому Клайнфельтера чоловік може стати батьком самостійно або, використовувати допоміжну репродуктивну технологію, наприклад, екстракорпоральне запліднення.
Для оцінювання ймовірності народження дитини з цим синдромом у процесі спостереження вагітності жінкам пропонують проходити пренатальний скринінг. Щоправда, навіть у випадках отримання позитивних відомостей про наявність такого синдрому плода, наполягання на тому, щоб жінка перервала вагітність, з боку гінеколога є абсолютно неприпустимим. Таким чином, вирішення питання про доцільність продовження вагітності мають приймати виключно майбутні батьки. При наявності нормального каріотипу у батьків ризик появи дитини з подібною хромосомною аномалією становить не більше одного відсотка. Диспансерне спостереження пацієнтів, що страждають синдромом Клайнфельтера, здійснюють ендокринологи.
