Технологія творчих майстерень на уроках технології – відмінний спосіб для виконання соціального замовлення, поставленого перед школою. Технологічні, комунікаційні, геополітичні трансформації, що спостерігаються в сучасному суспільстві, стали причиною модернізації шкільної освіти.
Актуальність технології
Зміна соціальних відносин привело до необхідності звернення уваги на учня як на повноправного суб’єкта міжкультурної комунікації, активного учасника навчального процесу.
Саме тому в якості основної стратегії навчання був обраний особистісно-діяльнісний підхід. Технологія творчих майстерень ідеально підходить для подібної методики, так як в центрі процесу ставиться особистість дитини, враховуються його індивідуальні творчі здібності, інтереси, нахили.
Виникаючі проблеми
Проблема полягає в тому, що при класичній системі освіти не створювались оптимальні умови для формування практичних навичок. Основний акцент вчителями робився на теоретичну підготовку підростаючого покоління. З-за низького діяльнісного компонента в навчанні у школярів не були сформовані навички спілкування, в мінімальному ступені було розвинене креативне мислення.
Що необхідно було зробити для того, щоб впоратися з ситуацією у вітчизняній освіті ситуацією? Технологія творчих майстерень – відмінний варіант формування позитивного ставлення до навчання. Завдяки створенню проблемних ситуацій, вирішувати які повинні самі школярі, істотно зростає їх зовнішня і внутрішня активність. Чим активніші методи вибирає в своїй роботі вчитель, тим простіше йому зацікавити своїх вихованців, залучити їх в освітній процес.
Технологія творчих майстерень на уроках технології, фізики, хімії дає можливість не просто засвоювати певну інформацію, але й відпрацьовувати набуті навички на практиці.
Основні ідеї
Якими особливостями володіє педагогічна технологія? Творча майстерня, створена А. Валлоном, П. Ланжевеном, Ж. Піаже, передбачає навчання підростаючого покоління способів отримання знань і умінь. Суть даної методики полягає в самостійне «відкриття» інформації за допомогою дослідження її зв’язку з практикою. Технологія творчих майстерень базується на методі критичного мислення. Дитина не просто «бере» відомості, що повідомляються йому наставником, а перевіряє їх шляхом вирішення самостійних творчих завдань. Важливі плюралізм думок, підходів, шанобливе ставлення до думки, що іншого варіанту та ін; всередині кожного завдання школярі вільні у виборі способів виконання; місія викладача-майстра полягає в розблокуванні здібностей дитини, створення умов для розкриття і реалізації його творчого потенціалу. Технологія «Творча майстерня» в початковій школі спрямована на формування у хлопців універсальних навчальних навичок. Педагог прищеплює своїм вихованцям любов до навчання, допомагає їм вибудовувати індивідуальні освітні траєкторії.
Визначення
Майстерня – одна з головних розвиваючих, навчальних, які виховують форм роботи в сучасній школі. Існує кілька визначень даної методики. Наприклад, В. М. Ченців вважав її продуманою до дрібниць моделлю спільної педагогічної діяльності з організації, проектування, проведення навчального процесу зі створенням комфортних умов для кожної дитини. На базі технології творчих майстерень педагог проводить незвичайні заняття, які змушують дітей аналізувати і пояснювати побачені експерименти.
Принципи технології
У технології творчих майстерень педагог користується певними принципами:
- відноситься до дитини як до рівної співрозмовника;
- не просто повідомляє йому певні знання як незаперечну істину, а спрямовує на самостійний експеримент шляхом критичного ставлення до отриманої інформації;
- самостійний розбір творчих завдань і вправ;
- плюралізм підходів, думок, шанобливе ставлення до думок однокласників, педагогів;
- робота в команді;
- прояв лідерських якостей;
- критичність мислення.
Технологія творчих майстерень дозволяє кожній дитині виконувати певні завдання, користуючись власними здібностями, інтересами, особистим досвідом. В даний час немає точних методик, згідно з яким педагог створював би такі майстерні. Саме тому у кожного творчого вчителя є своя точка зору щодо того, як саме можна її використовувати.
Сторінки історії
Як з’явилася педагогічна технологія «Творча майстерня»? У двадцяті роки минулого століття науково-педагогічна громадськість горіла бажанням позбутися від усього, що заважало людині бути щасливим і вільним. Саме в цей час у центрі уваги громадськості виявилася особистість. Психологи, лікарі, педагоги активно вивчали особливості особистості дитини, намагалися знайти ефективні способи її розвитку.
У Франції в цей період з’явилася «Французька група нового освіти», в яку увійшли відомі педагоги, психологи того часу: Піаже, Валлон, Ланжевен. Що представляли в той час педагогічні технології? Французька творча майстерня намагалася протиставити консерватизму класичної шкільної системи інтенсивні нові методи навчання, втілити їх у реальну практику.
У своєму маніфесті ця група однодумців писала про те, що ставить перед собою основну мету – виховання критично мислячої і вільної особистості.
Їх стаття про технології творчих майстерень стала посібником для тих, хто підтримував ідеї французьких просвітителів. Виступаючи за оновлення змісту освіти, представники GFEN не повністю відкидали ідеї педагогів, які працювали при класичній системі. Прихильники цього руху стверджували, що базою для своєї філософії вони вважають думки геніальних представників людства: Песталоцці, Декроли, Руссо, Корчака, Макаренко, Піаже, Баттельхейма, Бакле.
Засновники GFEN не приймали традиційні компоненти освітнього процесу. Вони дозволяли дитині слухати не вчителі, а свого однокласника, висувати будь-які гіпотези, шукати способи для їх відстоювання.
Ними було запропоновано тезу про те, що знання є творенням і пошуком протистояння з навичками, отриманими раніше, з критичною оцінкою тієї інформації, що вже була прийнята.
Педагоги GFEN наполягали на тому, що у кожної дитини є природні задатки до творчої діяльності. В кінці минулого століття в Марселі була створена група з 350 французьких педагогів, а також представників інших європейських країн, які створили положення нової технології – майстерень.
Основний зміст
Технологія творчих майстерень на уроках фізики, хімії, біології – це виклик традиційній освітній системі. Учень знаходиться в активній позиції, він сам вибудовує свої знання, розкриває внутрішній потенціал. Завдяки такому підходу формується особистість з оновленим менталітетом. Дитина розвивається як відповідальна, творча, самостійна особистість.
Доречна технологія творчої майстерні в ДНЗ, адже саме в дошкільний період важливо звертати увагу на кожну дитину. Гасло «Всі здатні», висунутий засновниками даної педагогічної технології, що дозволяє проводити ранню діагностику обдарованості, створювати для талановитих дітей оптимальні умови для розвитку і становлення їх особистості.
Що являє собою технологія «Майстерня творчих проектів»? 2 клас – вік, коли хлопці починають прислухатися до своїх однолітків, намагаються встановлювати з ними відносини. Педагог пропонує роботу в невеликих групах, що дозволяє дітям отримувати навички роботи в команді. Вони самостійно шукають спосіб рішення задачі, поставленої перед ними учителем, тобто створюють власну «творчу майстерню».
Після впровадження в російські школи нових освітніх стандартів затребувана технологія творчих майстерень на уроках англійської мови, літератури, історії, суспільствознавства.
Уроки технології в початковій школі
Окремої уваги заслуговує методика, яку запропонувала Т. Н. Проснякова. Технологія «Творча майстерня» у 4 класі передбачає роботу за програмою Н. А. Цирулик. Суть її в знайомстві дітей з різноманітними творами прикладного та декоративного мистецтва, розвитку інтелектуального і творчого потенціалу підростаючого покоління.
Так як кожен школяр являє собою неповторну індивідуальність із власними емоційними та психофізичними особливостями, йому необхідно надати максимальні можливості для самореалізації.
При освоєнні різних технологічних прийомів, вивченні матеріалів діти отримують можливість пізнати і удосконалювати свої здібності і можливості.
Яку мету переслідує технологія «Творча майстерня» у 4 класі? Призначення методики в розкритті творчого потенціалу дитини з допомогою засобів художньої праці.
Його завдання полягає у вдосконаленні дрібної моторики рук при освоєнні різних технологічних прийомів, а також розвиток конструкторських здібностей, формування логічного мислення, художнього смаку, уяви, розширення способів пізнання навколишньої дійсності. В рамках даної технології відбувається формування культури дитини в різних проявах.
Програма 3-4-го класів передбачає декілька розділів, в кожному з яких є певна група матеріалів: картон і папір, пластилін, текстильні матеріали, об’єднані роботи з різних елементів.
Діяльність молодших школярів із кожним видом матеріалу здійснюється за спірально-концентрическому принципом. Діти на основі навичок і умінь, сформованих раніше, розширюють і поглиблюють свої можливості. Завдяки рішенню конкретного завдання кожної лінії дитина отримує можливість в повній мірі зрозуміти роль, значення, місце, застосування матеріалу в навколишній дійсності.
В систему уявлень про використовуваному матеріалі в даній методиці включають:
- історичну довідку;
- художньо-прикладні традиції по роботі з матеріалом;
- інструменти;
- способи і види одержання матеріалу;
- зміни якостей і властивостей по мірі обробки;
- поєднання з іншими матеріалами.
Так як трудове навчання є складовою частиною комплексу навчальних дисциплін, воно сприяє підвищенню якості роботи школярів на інших шкільних уроках. Не можна залишити без уваги і зворотний зв’язок. Наприклад, технологія перетинається з математикою, так як на працях хлопці користуються геометричними фігурами, застосовують косинець, лінійка, циркуль, ведуть розрахунки.
З уроків навколишнього світу хлопці переносять у технологію образи рослинного і тваринного світу. Знання по економіці допомагають школярам розподіляти обов’язки, знайомитися з різними професіями, рекламувати створені своїми руками вироби.
Величезну допомогу в досягненні завдань, поставлених перед курсом, чинить правильно поставлена робота з підручником. Матеріал у ньому групується в повній відповідності з навчальною програмою. Розгляд окремої теми передбачає різні етапи вирішення творчої і художньої завдання.
Перший етап спрямований на формування у дітей навичок спостереження. Діти вчаться аналізувати фотографії виробів, визначати матеріал, з якого вони виконувалися. Потім школяр продумує основні етапи своєї діяльності, послідовність дій, розвиваючи самостійність. Художній смак і технічна майстерність розвиваються при об’єднанні художнього образу і технології. Школяр отримує навички проектної діяльності, переходить від вихідного матеріалу до створення готової роботи. Педагог застосовує в рамках творчих майстерень індивідуальні і колективні способи роботи, організовує конкурси, виставки, ярмарки, покази, перетворюючи звичайні уроки праці в художні студії.
Підводимо підсумки
Застосування в роботі технології творчих майстерень дозволяє вчителю вибирати інтенсивні методи розвитку та навчання. Педагог не просто повідомляє знання як незаперечну істину, а створює такі умови, при яких дитина вибудовує свій власний освітній простір.
Учитель не є авторитарним наставником, він талановитий скульптор, який ставиться з повагою до школярів.
Технологія, яка з’явилася в європейській педагогіці наприкінці минулого століття, має серйозну психологічну основу. Школярі вчаться самостійно здобувати знання, формулювати свою позицію, обґрунтовувати обрану точку зору.
В рамках проведення майстерень у вчителів з’являється питання про уміннях, знаннях, навичках. Суть технології полягає в тому, що мета і завдання діяльності на уроці діти формулюють, а не педагог. Спільними зусиллями учасники освітнього процесу висувають гіпотезу на конкретному уроці, а в кінці заняття роблять висновок про її результативності. Така інноваційна педагогічна технологія не передбачає традиційної передачі значного обсягу знань від вчителя школярам. Вітчизняні психологи, зокрема, Н. Ф. Тализіна, переконана в тому, що не можна засвоїти знання, якщо вони не передбачають активних дій з боку учня. Якість засвоєння ЗУН залежить від різноманіття видів діяльності, обираних в ході уроку педагогом для своїх вихованців.
Діяльність, пов’язана з виконанням завдань у рамках майстерні, передбачає концентрацію пізнавальних сил-мислення, пам’яті, уяви. Особливість цієї технології полягає в тому, що дітям пропонується об’ємна формулювання, в якій багато невизначеності і недомовленості. Саме такий підхід передбачає творчий пошук правильного рішення самими школярами. Хлопці не тільки визначають мету діяльності, вони вибудовують алгоритм дій, підбирають теоретичну базу для досягнення поставленого завдання.
Висновок
У сучасній освітній системі нашої країни відбуваються серйозні зміни, спрямовані на підвищення самостійності школярів. Для виконання соціального замовлення, поставленого перед освітніми установами суспільством і державою, необхідно впроваджувати в виховний і освітній процес інноваційні педагогічні технології.
Серед них інтерес представляє технологія творчих майстерень. Даний метод повною мірою відповідає сучасним уявленням психологів і педагогів про формування компетентності у випускників шкіл. Основним завданням педагога стає допомога дитині в розкриття її інтелектуальних, творчих здібностей, можливостей.
В ході майстернях, організованих у різних предметних областях, здійснюється освоєння підростаючим поколінням інтелектуального і духовного саморозвитку, емоційної саморегуляції, тобто освоєння елементів компетенції особистісного зростання. При цьому дитина розвиває культуру поведінки, що дозволяє йому легко адаптуватися в сучасному суспільстві.
Своєю назвою технологія зобов’язана тому, що в ній передбачається існування майстра. Він лише створює той алгоритм дій, завдяки яким відбувається творчий процес. У ньому педагог виконує функцію наставника, а всі основні етапи проходить сам учень. Серед методів, які оптимально підходять для цієї інноваційної педагогічної технології, зазначимо групову, парну, індивідуальну діяльність. Технологія майстерень передбачає не повідомлення і освоєння наукової інформації, а передачу способів проведення роботи.
Кожен етап навчального заняття спрямовує самостійну пізнавальну діяльність школярів. Вони можуть самі вибирати способи дослідження того питання, яке було поставлено на початку уроку. Особистісний підхід, який широко використовують у наші дні у вітчизняній освіті, тісно пов’язаний з технологією майстерень.
У кожного школяра є можливість підібрати для себе оптимальні методи роботи, узгодити їх зі своїм наставником, вибрати алгоритм досягнення універсальних навчальних досягнень. Творча майстерня – ідеальний спосіб розкриття і розвитку інтелектуальних, творчих здібностей школярів.
