Загальна характеристика творчості
Твори Софокла відображають типові для його часу питання, наприклад: ставлення до релігії, неписані закони і державні, вільна воля окремої людини і богів, проблема благородства і честі, інтереси особистості і колективу. Виявляється в трагедіях ряд протиріч. Наприклад, в «Електрі» трагік захищає релігію Аполлона, але він же і визнає вільну волю людини («Едіп-цар»).
У трагедіях постійно звучать скарги на нестійкість життя і мінливість щастя. У кожному творі розглядається доля окремої людини, а не роду. Інтерес до особистості підкріпився і нововведенням, запровадженим Софоклом в театральну виставу, а саме додаванням третього актора.
Герої творів Софокла — сильні особистості. В описах їх характерів автор використовує прийом протиставлення, який дозволяє підкреслити головну рису. Так змальовані хоробра Антігона і слабка Ісмена, сильна Електра і її нерішуча сестра. Привертають Софокла шляхетні характери, відображають ідеологічні основи афінської демократії.
