Слухання
Слухання – самий активний вид мовленнєвої діяльності, не що інше як розкодування сказаної інформації. Цей процес хоч і є більш пасивним, проте все одно вимагає чималих інтелектуальних витрат. Особливо важко доводиться тим слухачам, які погано володіють мовою доповідача або певною професійною термінологією, або ж мовець висловлює свої думки не лінійно, перескакуючи з теми на тему, забуваючи, про що говорив спочатку. Тоді мозок слухача працює в посиленому режимі, аби з цього скласти більш або менш ясну картину.
Варто відокремити процес слухання від слухання. Нехай такого слова немає, зате є безліч народних виразів: повз вуха пролетіло, в одне вухо влетіло, в інше вилетіло і т. д. Що це означає? Слухач приймає інформацію тільки тоді, коли націлений на її прийняття. Якщо внутрішні проблеми або інтереси домінують над інформацією ззовні, то, швидше за все, вона не буде сприйнята.
Ми чуємо тільки важливу або цікаву інформацію, а решту просто слухаємо. За це ми повинні сказати спасибі нашому мозку, адже він вміє розділити всі навколишні шуми на фракції і відсіяти зайві, інакше ми просто зійшли з розуму.
