Види і типи
Існує два основних види внутрішньоособистісного конфлікту: конструктивний і деструктивний. Перший є оптимальним, продуктивним для людини. Він сприяє формуванню і розвитку корисних якостей: рішучості, незалежності, психологічної стійкості, загартовує характер. Прикладом тут може служити боротьба з шкідливими звичками. Вона тренує силу волі, цілеспрямованість, вміння ігнорувати особисті бажання на благо оточуючим або собі самому.
Деструктивний внутрішньоособистісний конфлікт – це негативне, руйнівне явище, яке посилює подвійність особистості. З часом воно може перерости в життєвий криза, позбавити людини впевненості в собі, розвинути невротичні реакції. Тривала незадоволеність життям, самоубеждение у власній неповноцінності – приклади внутрилчностных конфліктів деструктивного типу. Вони перешкоджають адаптації до нових ситуацій, постійно піддаючи людини до стресу.
У реальному житті приклади внутрішньоособистісних конфліктів багатоликі. Це заважає психологам побудувати загальну класифікацію, привівши всі суперечності особистості до спільного знаменника. Проте численні дослідження показують, що внутрішня конфліктність людини пов’язана з ціннісно-мотиваційною сферою. Остання дає можливість об’єднати внутрішньоособистісні конфлікти в групи з загальним причинно-наслідковим ядром.
До таких належать:
- Адаптаційні конфлікти – це дисбаланс між людиною і соціумом. Вони з’являються, коли особистість не готова або не бажає приймати вимоги або умови оточуючих (психологічні, фізичні, професійні). Наприклад, коли новобранець не здатний адаптуватися до армійського режиму, або працівник не справляється з робочим функціоналом, можливі внутрішньоособистісні суперечності між боргом і можливостями.
- Моральні конфлікти є класичною боротьбою обов’язку з почуттям, особистими прихильностями з моральними принципами. Прикладом тут може служити ситуація, коли чоловік, будучи вже в шлюбі, відчуває симпатію до іншої жінки і бажає побудувати особисті стосунки з нею. Але існують моральні обмеження, які перешкоджають реалізації подібних бажань.
- Мотиваційні конфлікти – часто зустрічаються протиріччя внутрішніх прагнень, зіткнення мотивів. Типовою ситуацією, яка демонструє цей вид, може бути вибір чоловіка між зустріччю з друзями і побаченням з коханою жінкою.
- Рольові конфлікти виникають тоді, коли людина не може реалізувати одночасно кілька ролей, ігноруючи або завищуючи вимоги до себе і оточуючих. Подібне особистісний суперечність може статися, коли жінка є, наприклад, і матір’ю, і викладачем своєї дитини.
- Конфлікти неадекватної самооцінки – це протистояння особистих прагнень і власного потенціалу. Людина бажає стати краще і вище, домогтися чогось, але при цьому йому важко покинути зону комфорту.
- Конфлікти нереалізованих бажань – протистояння особистих «хочу» і реальності. Людина хоче бути багатим і мати високий статус у суспільстві, але насправді справи йдуть інакше.
Як видно, в основі будь-якого типу внутрішньоособистісного конфлікту лежить суб’єктивне переживання. Воно має два рівня переходу: з зовнішнього світу у внутрішній і навпаки. До першого відносяться адаптаційні і моральні конфлікти особистості, а до останнього – всі інші, описані вище.
