Радіовуглецеве датування
При дуже стійкої швидкості нестійкий вуглець 14 поступово розпадається на вуглець 12. Співвідношення цих ізотопів вуглецю показує вік деяких найстаріших жителів Землі.
Радіовуглецеве датування – це метод, який забезпечує об’єктивні оцінки віку матеріалів на основі вуглецю. Вік можна оцінити, вимірюючи кількість вуглецю 14, присутнього в зразку, і порівнюючи його з міжнародним стандартним еталоном.
Вплив методу радіовуглецевого датування в сучасному світі зробило його одним із самих значних відкриттів XX століття. Рослини і тварини асимілюють вуглець 14 з вуглекислого газу протягом всього життя. Коли вони помирають, то перестають обмінювати вуглець з біосферою, а вміст вуглецю 14 у них починає знижуватися зі швидкістю, яка визначається законом радіоактивного розпаду.
Радіовуглецеве датування – по суті метод, призначений для вимірювання залишкової радіоактивності. Знаючи, скільки вуглецю 14 залишилося в зразку, можна дізнатися вік організму, коли він помер. Слід зазначити, що результати радіовуглецевого датування показують, коли організм був живий.
