Етапи виховання
Можливості формування тих або інших здібностей і вмінь безпосередньо залежать від розвитку організму дитини в цілому і конкретних систем (опорно-рухова, слухова, зорова і т. д.) зокрема. Існують загальновизнані і науково обґрунтовані етапи розвитку людини. Деякі фахівці дотримуються авторських класифікацій (Д. Б. Ельконіна, Я. Корчака, А. В. Запорожець, Ж. Піаже, Л. с. Виготського, Е. Еріксона), з урахуванням яких вибудувана спільна.
Від народження до настання юності дитина проходить такі ступені розвитку:
Як виховувати дівчинку, знаючи вікові особливості формування особистості? Слід завжди пам’ятати, що гармонійно розвинений малюк – це не вундеркінд, позбавлений дитинства в догоду «отримання дошкільника в ранньому дитинстві». Навмисні зрушення етапів розвитку на більш ранні терміни відбиваються і на дорослих, і на дітей.
У кожного віку є провідна діяльність – та, яка допомагає розвиватися дитині саме в цей період часу. Якщо з дошкільням не грати, а навчати його за допомогою шкільних методів, то в наявності буде відраза до цього виду діяльності, небажання бачити вихователя і відвідувати дитячий сад, а також порушення структури особистості дошкільника. Тому, як би не хотілося «натаскувати» трирічного малюка за допомогою уроків, психіка дитини чутлива до гри, і слід скористатися усіма розвиваючими можливостями цього виду діяльності.
Різноманітність, багатство образів, яскраві емоційні враження, якими наповнені ігри, допомагають розвивати сприйняття, мислення, уяву і пам’ять.
Роль дорослого у вирішенні питання, як виховувати дівчинку, постійно змінюється: якщо в період новонародженості батько в основному задовольняє фізіологічні потреби малюка, то, починаючи з дитячого віку, вже приміряє роль зразка для наслідування в прояві емоцій, інтонаційній виразності мовлення. В період раннього і дошкільного віку представники старшого покоління стають зразком у використанні предметів оточуючого простору (на кухні, у вітальні, гаражі і т. д.), а також “трансляції” соціальних норм поведінки і мови, знань.
Надалі дорослий розглядається дитиною як зразок принципів і правил, гідного виконання будь-якої роботи і т. д. Тому неважливо хто виховує, головне питання – як, яким особистим прикладом. Дівчинка, вихована бабусею, для якої майбутнє онуки не порожній звук, має такі ж шанси на успіх, як і інші діти. Розумне виховання дітей завжди є відправним пунктом для самовиховання будь-якого дорослого людини (навчаючи – вчимося).
