Ознаки фікцій
Незважаючи на те, що офіційного визначення для фікцій не існує, у багатьох словниках юридичних термінів їм дається приблизно одне і те ж визначення – вигадка, щось не існуюче, але використовується в юридичній практиці для правильного тлумачення законів і застосування їх на практиці. Правознавці визначають фікцію за такими ознаками:
Носить формальний характер. Виступає в якості формального, а не фактичного докази в юридичній практиці. Наприклад, у документах вказана одна дата, а подія відбувалася в інший час. Це відбувається тоді, коли немає можливості зафіксувати факт відразу. Факт неможливо довести, але щоб не були порушені права інших громадян, існування його має бути формально визначено.
Бездоказова. Так як це неіснуючий факт, то його не можна ні довести, ні спростувати. Фікція існує тільки у свідомості людей або на папері. Часто вона підкріплена розумними аргументами і поясненнями і не суперечить логіці, але вона завжди залишається вигадкою.
За визначенням, є хибною. Вона не має матеріального підтвердження в реальному світі. Але з її допомогою досягається головна мета – адекватне сприйняття норми і відповідності закону дійсному стану справ.
Винятковість. У юридичній діяльності її неможливо повністю замінити якимось іншим правовим інструментом. Так як галузь права – це область абстрактних понять. І хоча правових фікцій стало значно менше, виключити їх повністю з однойменної системи неможливо.
Фікція діє до тих пір, поки в суспільстві існують згоду на її певне тлумачення. Тобто поки вона відповідає правовим традиціям і запитам суспільства і не суперечить прийнятим у ньому норм (моральних, цивільним), її використання вважається нормальним і потрібним. Але якщо вона не прояснює, а заплутує, то її прибирають або замінюють.
Сторінка: 1 2 3 4 5 6 7 8 9
