Використання у правозастосовчій діяльності
Майже вся правозастосовча практика законів, правил, звичаїв заснована на застосуванні юридичних фікцій. Це положення речей стає зрозумілим при вивченні історії права.
Вперше юридичні фікції з’явилися в Древній Греції, але широке застосування вони отримали в римському праві, із якого згодом утворилося європейське право, в тому числі і в Росії.
Найбільше поширення отримали юридичні фікції в цивільному праві. Люди використовують їх, навіть не помічаючи цього. Часто це відбувається при оформленні документів постфактум, коли подія відбулася значно раніше, ніж це вказується в документі. Наприклад, при отриманні свідоцтва про смерть.
З цілком зрозумілих причин воно не може бути видано відразу, так як для підготовки і видачі документа потрібно деякий час. Тому зазначена в документі дата є фікцією. Та ж ситуація спостерігається також при усиновленні, при оформленні деяких документів, при визнанні особи безвісно відсутньою.