Оксиди азоту
П’ята група і підгрупа азоту характеризується можливістю утворювати відразу кілька видів оксидів. Наприклад, азот утворює цілу групу сполук з киснем.
Бурий газ (оксид азоту (IV) – це газоподібне з’єднання, що володіє специфічним запахом. Речовина розчиняється у воді, має властивості кислотного оксиду, при нагріванні розпадається, отруйна.
Азотний ангідрид (оксид азоту V) – це кристалічна сполука білого кольору. При нагріванні речовина розкладається, проявляє отруйні властивості.
Азотна кислота та її солі
Підгрупа азоту, підгрупа вуглецю характеризуються утворенням гідроксидів, які мають кислотні властивості.
В молекулі азотної кислоти знаходиться три елементи, між якими існують ковалентні полярні зв’язку. Дане молекулярне з’єднання, в якому азот проявляє максимальну ступінь окислення (+5) при валентності IV, є безбарвною рідиною, димлячої на повітрі, має їдким запахом.
У концентрованої азотної кислоти жовтий колір. Її щільність становить 1,51 г/см3. Вона розчиняється у воді, проявляє властивості сильного електроліту.
У розведеному вигляді у азотної кислоти такі ж хімічні властивості, що і в інших мінеральних кислот. При кімнатній температурі азотна кислота розпадається на бурий газ і воду, тому зберігають з’єднання в прохолодному темному місці.
Концентрована кислота руйнує органічні речовини, вона здатна вступати у взаємодію навіть з металами, які розташовуються в ряду напруг металів після водню.
Нітрати (солі азотної кислоти) отримують при взаємодії кислоти з металами, підставами, основними оксидами, аміаком. Вони є твердими речовинами, що мають гарну розчинність у воді, є сильними електролітами.
При підвищенні температури відбувається розкладання нітратів. Якісною реакцією на нітрат-іон є взаємодія з мідними стружками (в присутності концентрованої сірчаної кислоти). Ознакою процесу є виділення бурого газу.
Тверді солі визначають шляхом внесення їх у полум’я спиртівки. Яскравий спалах є підтвердженням присутності нітрату, так як є вибуховими сполуками.
