Біла і чорна заздрість
Є таке поняття як “біла заздрість”. В ісламі і деякими християнськими богословами вона трактується як допустиме. Хоча ми вже говорили про те, що заздрість, злість – це погано.
Коли заздриш по-чорному, то мимоволі бажаєш щось погане людині. А біла заздрість – це коли “жаба душить”, але негативного посилу немає.
Хтось трактує її як радість за ближнього, як поділ його радості. Світ, мабуть, зіпсувався настільки, що повірити в щиру радість близького за твої успіхи не представляється можливим.
Ні, однозначно такі люди ще існують, але навіщо ж тут фігурує нехороше слово “заздрість”?
Припустимо, ваша мрія – побувати в Майамі. Ви всіляко до неї прагнете, відкладаєте гроші підбираєте вбрання і напевно знаєте, що рано чи пізно підете туди, так як все до цього йде. Раптом дізнаєтеся, що ваш друг і подруга вже там і постять фото в “Инстаграме”? Ось у цей момент, якщо ви не зовсім втрачений індивід, позавидуете по-білому.
Якщо ж для досягнення мрії ви нічого не робите, сидите склавши руки і нарікаєте на життя, то подібна ситуація може породити у вас чорну заздрість.
Потрібно вміти переключатися. Адже перемикання “важеля” з білої на чорну заздрість залежить від нас самих, від старань, переконань і негласних законів, яких ми дотримуємося.
