У здоровому організмі жовч виробляється в печінці, звідки поступає в жовчний міхур. Накопичуючись там, рідина стає більш концентрованою. Коли їжа, потрапляючи в шлунок, починає перетравлюватися, для повноцінного розщеплення необхідна жовч, яка в дванадцятипалу кишку закидається саме з жовчного міхура.
Дієти, необхідні для підтримки оптимального рівня роботи травної системи при захворюваннях або видаленні даного накопичувального органу, повинні забезпечувати нормальне перетравлення їжі та не допускати дискомфорту і яких-небудь порушень.
Що таке жовч і навіщо вона потрібна
Для повноцінної переробки різної за якістю їжі необхідна жовч. Це речовина складається з води, жирних кислот, холестерину і неорганічних речовин, однак саме це речовина емульгує жири і покращує продукти їх розщеплення. Крім того, жовч необхідна для переробки, всмоктування і попередження гниття інших поживних речовин у травній системі кожної людини.
Як тільки їжа потрапила шлунок, в травному тракті починається процес секреції жовчі: в дванадцятипалу кишку рідина надходить по загальному жовчному протоку з жовчного міхура та головному протоку підшлункової залози. Виробляє цю рідину одна з найбільших залоз в організмі – печінка. Секрет припиняє надходити в травну систему відразу після того, як остання порція їжі покидає шлунок, тобто коли шлункове травлення перетворюється в кишкове.
Оскільки недостатня або неадекватна надходження жовчі призводить до недостатності переварювання, що найчастіше відбувається після операції з видалення жовчного міхура, дієта стає вкрай важливим етапом у житті кожної людини.
Де зберігається жовч
Рідина, необхідна для природного процесу травлення, виробляється клітинами печінки і надходить у жовчні протоки. Поступово переміщаючись по ним, вона починає заповнювати жовчний міхур, де зберігається до чергової порції їжі.
Жовчний міхур – це невеликий м’язовий орган, обсяг якого не перевищує 60-80 мл. Тим не менш печінковий секрет саме тут стає більш концентрованим.
При нерегулярному харчуванні, коли тривале голодування змінюється переїданням, відбуваються застійні процеси у жовчному міхурі. Це призводить до зниження інтенсивності відтоку жовчі і порушень у роботі органу. Через деякий час у сховище жовчі починають утворюватися кристали й каміння. При тяжкому перебігу патологічних процесів, як і при загостреннях захворювання, лікар може порекомендувати видалення жовчного міхура як екстреного методу.
Однак відсутність даного органу зовсім не гарантує, що у пацієнта більше ніколи не будуть з’являтися жовчні камені. До їх появи можуть призвести або зміна складу жовчі, або її застій.
Склад її залежить від того, наскільки правильно людина харчується. При порушеннях в харчуванні небажані процеси, пов’язані з камнеобразованием, можуть повторитися, але тільки тепер вже в жовчних протоках.
Дієта при жовчному міхурі в стадії запалення або загострення повинна враховувати ступінь навантаження на травну систему і ймовірність утворення інших супутніх захворювань. Саме від того, що хворий у цей період вживає у своєму раціоні, залежить стан її фізичного здоров’я.
Патологічні процеси у жовчному міхурі
Патології, що виникають в жовчовивідної системі, найчастіше обумовлені появою порушень роботи органу із-за неправильного харчування або недотримання режимів прийому їжі. Часто це призводить до видалення жовчного міхура (дієта після операції стає куди більш жорсткою).
Холелітіаз
По-іншому це захворювання називають жовчнокам’яною хворобою, оскільки супроводжується виникненням каменів-конкрементів у самому міхурі або жовчних шляхах. Їх появі сприяє надлишок у складі жовчі холестерину та інфекційні захворювання, що призводять до порушень її відтоку.
Найчастіше від проявів жовчнокам’яної хвороби страждають жінки після 40 років, в анамнезі яких є вагітність і надлишкова маса тіла. У чоловіків це захворювання проявляється в більш старшому віці, при наявності схильності до алкоголізму та зловживання продуктами з високим вмістом холестерину.
Тривалий безсимптомний перебіг, ігнорування перших симптомів захворювання жовчного міхура, дієта, неправильно підібрана і посилює стан організму, що призводять до гострого приступу і необхідність термінової госпіталізації.
Дискінезія жовчних проток
Порушення (дискінезія) функції скорочення жовчовивідних шляхів формується на тлі постійних психоемоційних навантажень і стресу. Ще одним чинником розвитку даного захворювання є порушення в дієті. Жовчний міхур та/або жовчовивідні шляхи починають страждати з-за тривалих перерв між прийомами їжі.
Холецистит
У більшої частини пацієнтів холецистит розвивається на тлі холелітіазу, сприяє розвитку запальних і некротичних процесів у жовчному міхурі.
Рідше зустрічаються хронічні бескаменные форми холециститу, що розвиваються на тлі бактеріальних інфекцій, паразитарних інвазій. Алергічні процеси, а також деякі захворювання органів травної системи (особливо гепатит і панкреатит), утруднення при відходженні жовчі теж можуть стати причинами розвитку холециститу.
Все це свідчить про те, що при захворюваннях жовчного міхура дієта є визначальним фактором для запобігання подальшого розвитку патологічного процесу.
Холангіт
При гострому і хронічному перебігу холангіту характерне запалення жовчовивідних каналів. Як правило, ця патологія виникає у вигляді ускладнення на фоні основного захворювання при бактеріальному впливі або механічних пошкодженнях у процесі руху каменів, після операцій і при рубцюванні, що викликають звуження жовчних шляхів. Тому правильно підібрана дієта після операції жовчного міхура є одним з дуже важливих моментів в реабілітаційній терапії.
Холангіт має кілька типів і може протікати у вигляді обструктивною, рецидивуючої, вторинної склерозирующей, бактеріальної формах захворювання. При гнійному і бактеріальному холангітах напад розвивається протягом кількох діб і вимагає адекватного медичного впливу. При відсутності грамотного лікування в більшості випадків можливий летальний результат.
Значення дієти після лапароскопії жовчного міхура
При будь-яких оперативних втручань кожному пацієнту необхідно особливо уважно ставиться до свого раціону і ретельно виконувати інші рекомендації лікаря. При порушеннях в харчуванні може ускладнитися робота печінки, а також можливе скупчення жовчі через неможливість своєчасного відтоку в кишечник. Це часто призводить до появи запальних процесів в шлунку, дванадцятипалій кишці або підшлунковій залозі.
Після видалення жовчного міхура (лапароскопії) дієта № 5 є обов’язковою умовою швидкого відновлення і одужання пацієнта.
Що потрібно їсти
Після операцій з видалення жовчного міхура рекомендована дієта заснована на кількох загальних правилах.
В першу чергу, вкрай важливе значення має вживання води перед кожним прийомом їжі. Кожен раз слід випивати не менше одного склянки рідини.
Вся їжа і напої, що входять в раціон, повинні бути теплими, але не гарячими або холодними. Їсти слід не рідше п’яти разів на день невеликими порціями. Всі страви повинні піддаватися термічній обробці шляхом тушкування, варіння або приготування на пару.
Не можна вживати смажену їжу, оскільки речовини, що містяться в них, утворюють сполуки, що викликають інтенсивну вироблення шлункового соку. Це призводить до додаткових навантажень на слизові оболонки травного тракту.
У питанні про те, що повинно входити в щоденний раціон після лапароскопії жовчного міхура, варто керуватися здоровим глуздом та рекомендаціями лікаря.
Дієта №5
Дієтична програма, спрямована на відновлення організму після проведеної операції та швидке одужання пацієнта, передбачає вживання:
- перших страв, приготованих на овочевому і рибному бульйонах, а також бульйоні, звареному на нежирному м’ясі;
- других страв з вареної, тушкованої або приготованої на пару риби, птиці, пісної яловичини і телятини;
- каші (в пріоритеті – гречана і вівсяна, манна краще взагалі не вживати);
- запечені або злегка пропарені фрукти;
- тушковані овочеві культури;
- кисломолочні продукти (крім сиру) і 9% сир.
Дієта № 5 після операції на жовчному міхурі допускає вживання в щоденному раціоні жирів (рослинного, невеликої кількості вершкового масла і сметани) тільки через 1,5-2 місяці після проведеного оперативного втручання.
Що необхідно виключити
Після видалення жовчного міхура (лапароскопії) у дієті пацієнта повинно бути:
- жирне м’ясо риби і птиці;
- сало і грудинка;
- будь-які копченості та ковбаси;
- рибна і м’ясна консервація;
- гостра, солона, кисла їжа, а також маринади і спеції;
- гриби в будь-яких видах приготування;
- бобові культури;
- газовані напої та алкоголь;
- будь-які солодощі, крім злегка проварених фруктів і сухофруктів;
- міцний чай і каву.
Крім того, необхідно утриматися від тютюнопаління.
Незважаючи на те, що після лапароскопії рекомендується дієта з цілим рядом обмежень, навіть при її дотриманні можна приготувати смачні і цікаві страви. Такі страви виявляться корисними не тільки для видужуючого людини, але й інших членів сім’ї. Таким чином, звичка харчуватися правильно може з’явитися у всіх домашніх.
