Інформальна освіта: актуальність, розвиток та перспективи

Розглянемо основні види освіти. Формальна, неформальна, інформальна – це варіанти інноваційних методик безперервної освіти. Вчитель, який потрапляє в сучасну соціокультурну ситуацію, повинен справлятися з потоком інформації. Педагог повинен вирішувати проблему старіння тих знань, які були набуті під час навчання в університеті (академії).

Значимість і актуальність

Інформальна освіта педагогів дозволяє вирішувати проблему професійного вигорання, самовизначення, самореалізації. Вчитель отримує шанс на вибір життєвих установок і цінностей, пошук шляхів досягнення особистого успіху.

Формальна, неформальна та інформальна освіта в повній мірі задовольняє потреба педагога у кар’єрному, професійному зростанні, що дозволяє йому розвивати професійні компетенції. До того ж вона часто використовується не тільки для особистісного зростання в кар’єрному плані.

Практика показує, що сучасна людина намагається осягнути духовні цінності. Він своїми силами створює життєві установки, не використовуючи формальна, неформальна та інформальна освіта. Щоб стати компетентним фахівцем, людині треба не тільки досконало володіти професійними якостями, але і бути розвиненим в психологічному, моральному, культурному відношенні, приймати себе повноцінною особистістю, членом сім’ї, суспільства.

В наш час у досягненні таких результатів допомагає інформальна освіта. Чоловік повинен сам слідкувати за своїм вдосконаленням не тільки в професійної, але й у духовному житті. Педагогів це стосується безпосередньо, адже саме представники цієї професії впливають на світогляд, становлення особистості інших людей.

Загрузка...

Сучасні реалії

Практика показує, що інформальна освіта дозволяє дітям виходити за рамки стандартів. Формальне і неформальне розвиток не в повній мірі задовольняє потреби сучасної людини, тому воно втратило свою актуальність. В останнє десятиріччя вчені і психологи сфери освіти сходяться в тому, що інформальна освіта — це шанс на успіх та самореалізацію для дітей і дорослих. Саме поняття «освіта» в століття комп’ютерних технологій сприймають як складне і широке поняття.

Види освіти

У 2008 році Громадською палатою РФ був зроблений аналітичний доповідь про національної освітньої моделі до 2020 року. Його автори зазначили, що інформальна освіта — це фактор конкурентоспроможності нашої країни, значущий елемент сучасної системи навчання. Феномен викликає інтерес дослідників, що виділяють на даний момент три види освіти.

Формальний варіант передбачає організований і ієрархічно структурований контекст, який завершується видачею атестата або диплома державного зразка. Така освіта передбачає певний часовий проміжок, базується на державних навчальних програмах, організується в офіційно зареєстрованих організаціях.

Неформальна освіта здійснюється поза чіткого освітнього простору, що має конкретні цілі, завдання, методи, результат. Воно може здійснюватися в громадських організаціях і навчальних закладах, гуртках і клубах, у ході індивідуальних занять з тренером або репетитором. До цієї форми можна віднести різні тренінги, курси, невеликі програми, пропоновані на всіх етапах навчання або трудової діяльності. Подібне навчання не передбачає видачі документа встановленого зразка.

Інформальна освіта – це в педагогіці самостійна пізнавальна діяльність, яка супроводжує повсякденне життя. Вона не передбачає обов’язкового цілеспрямованого характеру, може розглядатися як спонтанна.

Інформальна освіта реалізується завдяки особистій активності індивідів у культурно-освітньому середовищі. Приміром, в ході читання, спілкування, при відвідуванні будинків культури, при знайомстві зі статтями газет і журналів. Доросла людина використовує освітній потенціал сучасного суспільства для власного розвитку і вдосконалення.

Мотиви для інформальної освіти

Породжується подібне бажання трьома основними факторами:

  • присутність особистого бажання і інтересу до певних знань, навичок;
  • виникнення ситуації, яка спонукає до пошуку відповідей;
  • дозвіл ситуації шляхом навчання.

Висока і роль ЗМІ в информальном освіту дорослих. Саме з газет, журналів, телепередач люди отримують стимул для розвитку інтересу до події, явища.

Психологи відзначають, що якщо роль ЗМІ в информальном освіту дорослих частіше всього позитивна, пропонована інформація стимулює людей до пошуку відповідей, отримання навичок і умінь, то для підлітків це може представляти серйозну небезпеку. Для того щоб уникнути подібних проблем, у дітей повинні бути наставники, які допомагають їм розробляти індивідуальні освітні траєкторії, відбирати з величезного потоку інформації достовірні та перевірені факти.

Неформальна та інформальна освіта — це форми навчання, які дозволяють людині розвиватися і вдосконалюватися.

Загрузка...

Вплив суспільства

Внеинституциональная форма отримання знань пов’язана з впливом навколишнього середовища. М. Тайт трактує інформальна освіта як форму навчання, не входить у звичні варіанти отримання знань, тобто пов’язує його з методом виключення. Відбуватися цей процес може під різними освітніми впливами суспільства: будинки, друзів, родини, засобів масової інформації.

П. Джарвіс пов’язує цей термін з формою освіти, при якій люди отримують знання з свого оточення, тобто пов’язує науку з реальними подіями.

Як пов’язані інформальна і неформальна освіта? Методики дослідження, використовувані для аналізу цих форм, показали, що перший варіант отримання знань можна вважати саморозвитком. При информальном варіанті придбання навичок і умінь людина часто діє несвідомо, спонтанно, що позитивно позначається на підсумковому результаті процесу. Психологи продовжують аналізувати особливості розвитку особистості в умовах цього процесу.

Неформальна та інформальна освіта в технікумі – відмінний спосіб мотивації підростаючого покоління до отримання усвідомлених теоретичних знань і практичних навичок з досліджуваної навчальної дисципліни.

Цікаві факти

Інтеграція формальної, неформальної та інформальної освіти дозволяє отримувати оптимальний результат – виховувати творчу, яскраву особистість. Вона здатна без особливих проблем адаптуватися в суспільстві.

У нашій країні проблема інформальної освіти опрацьована слабо, але це не заперечує актуальності проблеми. Педагоги і психологи обговорюють питання організації, управління, контролю, шукають способи переходу від фундаментальних досліджень до практики.

Розвиток неформальної та інформальної освіти стало особливо актуальним після тих перетворень, які спостерігаються у вітчизняній системі навчання. Друга форма отримання знань і умінь дозволяє педагогам в повній мірі виконувати вимоги нових освітніх стандартів другого покоління. Інформальна освіта має стати стилем життя дитини, прагне до максимального розкриття своїх можливостей їх практичного застосування. Актуальна подібна форма і для самих вчителів. В даний час інформальна освіта стала основою для виконання вимог професійного стандарту педагога, затвердженого в країні.

Професійна компетентність

Всі види освіти: формальна, неформальна, інформальна в сукупності дозволяють вчителям осмислювати інформацію, актуалізувати її для підвищення своєї професійної компетентності.

Н. Ст. Кузьміна виділяє п’ять її складових елементів:

  • спеціальна і професійна компетентність викладається навчального предмета;
  • методична компетентність у сфері формування навичок, умінь, знань вихованців;
  • соціально-психологічна компетентність у спілкуванні;
  • аутопсихологическая компетентність у сфері недоліків і достоїнств своєї діяльності, особистості;
  • диференційно-психологічна компетентність у мотивації діяльності.

В даний час формальне і неформальна освіта не можуть повною мірою задовольнити компоненти педагогічної компетентності, тому так важлива і актуальна информальная форма отримання навичок і умінь.

З його допомогою можна значною мірою збагатити особистісний і професійний розвиток самого педагога, підвищити його професійні компетенції. У процесі повсякденного спілкування педагог навчається вирішувати складні життєві ситуації, що позитивно відбивається на його професіоналізмі. Випадкову інформацію він аналізує, використовує для свого духовного збагачення.

Завдяки информальному утворення людина отримує можливість доводити професійні знання до загальнолюдської компетенції, реалізовувати повною мірою потреба педагога у різноманітних враження, особистісному зростанні, що призводить до самовдосконалення особистості.

Специфіка професії

Сама особистість учителя є важливою умовою успішної професійної діяльності. Інформальна освіта можна вважати умовою для реалізації чотирьох основних сфер педагогічної особистості:

  • особистісний аспект припускає розвиток інтуїції, індивідуальних якостей;
  • аксіологічна сфера стосується становлення системи цінностей;
  • когнітивний аспект спрямований на придбання нових відомостей про культуру, людину;
  • діяльнісно-творчий компонент, що передбачає самореалізацію.

Аналіз рівня розробленості даної проблеми, а також систематичні спостереження за станом і поведінкою педагогів у кризових ситуаціях, вивчення професійної компетентності дали можливість виявити такі серйозні протиріччя:

  • між вимогами нових соціально-економічних реалій, що склалися в країні, і відсутністю необхідної системи підготовки педагогів у профільних інститутах формальної та неформальної освіти;
  • між потребою вчителів в збільшенні професійної компетентності, особистісно-професійний розвиток, розширюється практикою її підвищення по ходу інформальної освіти і повною відсутністю теоретичної і методологічної основи забезпечення такого процесу.

Своєчасність вивчення проблеми

Актуальність зазначеної проблеми пояснюється важливістю застосування і використання інформальної освіти не тільки для особистісного, але і для професійного розвитку сучасного педагога. Психологи переконані в тому, що питання саморозвитку і самореалізації російських учителів є актуальним і своєчасним, передбачає проведення серйозних теоретичних і практичних дій. По-перше, необхідно осмислення професійного та особистісного розвитку педагога в ході інформальної освіти в нашій країні. По-друге, настав час виробити єдині вимоги до професії, враховуючи сучасні реалії, запити і вимоги суспільства. По-третє, питання актуальне у зв’язку з відсутністю в даний час фундаментальних наукових досліджень у сфері інформальної освіти.

Підведення підсумків

У нашій країні такі форми навчального процесу, як неформальна та інформальна освіта, з’явилися завдяки запозиченню з європейської системи, вони припускали безперервне отримання нових знань і навичок.

На впровадження в практику цих форм зробили серйозний вплив експертні висновки, які були зроблені Громадською палатою і НДІ в 2007 році. Саме за підсумками цього дослідження була сформульована значимість і своєчасність використання таких форм роботи в російській системі освіти. Інформальна освіта було названо основним фактором конкурентоспроможності нашої держави, найважливішим елементом сучасної освітньої структури.

Представники науково-дослідних світових лабораторій, що займаються вивченням функціонування закладів вищої ланки, прийшли до висновку, що студенти тільки за допомогою свого особистого досвіду можуть отримувати якісні знання. У подібній системі викладач виконує функцію тьютора, тобто він спрямовує процес набуття тими, хто навчається, певних якостей в потрібне русло, допомагає вибудувати максимально ефективну систему для саморозвитку та самовдосконалення своїм підопічним. Дослідникам вдалося довести ефективність подібної освітньої системи, можливість її впровадження в коледжі, технікуми, загальноосвітні школи.

Встановлення між усіма учасниками навчального процесу партнерських відносин є запорукою максимальної мотивації до вченню, чинником для успішної соціальної і професійної реалізації.

У педагогічну практику терміни «неформальна» і «інформальна освіта були введені в другій половині минулого століття. Саме в цей час йшли масштабні міжнародні спори щодо необхідності та можливості реформування шкільної та вищої освіти.

Вони намагалися донести до педагогічної громадськості значимість і своєчасність освіти та якісної підготовки, що купується поза стінами офіційних навчальних закладів.

Також терміни були введені і для того, щоб розглядати специфіку освітньої ситуації, що склалася в аналізований період у країнах, що розвиваються.

Поява неформальної та інформальної навчання стало прямим результатом появи інноваційних комунікативних та інформаційних технологій, які забезпечували миттєвий доступ до будь-яких видів інформації, розширювали уявлення про реальність повсякденного існування. Після виникнення віртуального світу, можливості спілкування за допомогою інтернету, педагогів і школярів з’явилася реальна можливість для самостійного придбання знань, вивчення конкретних навчальних дисциплін, отримання необхідних професійних навичок.

Неформальна освіта часто здійснюється без спеціального освітнього простору, що має чітко означені методи, цілі, завдання, результати. Воно не передбачає заняття учня в рамках освітньої установи, цілком може здійснюватися під час індивідуальних занять з репетитором, роботи в гуртку, секції.

Подібний процес не передбачає видачі документа державного зразка, що є обов’язковою умовою класичної шкільної системи. Така форма в основному має систематичний цілеспрямований характер.

Неформальне навчання можна отримати абсолютно в будь-якому місці, маючи доступ до інформаційних ресурсів.

До такої освітньої системи можна віднести будь-яку діяльність, необов’язково пов’язану з навчанням у школі, коледжі, університеті. Наприклад, це можуть бути інтернет-конференції педагогічних працівників, у рамках яких вони розглядають важливі питання.

Загрузка...