Перебування польського військового контингенту в Ірані
Коли в 1939 році польська армія зазнала нищівний розгром, частина її військовослужбовців бігла на Близький Схід й осіла в Лівії. З них, за розпорядженням британського уряду, була сформована так звана Бригада карпатських стрільців, яку потім ввели до складу армії Андерса й перетворено в окрему піхотну дивізію. Крім того, сили поляків в Ірані поповнилися спішно створеної танкової бригадою, а також кавалерійським полком.
Повністю евакуація підлеглих Андерсу збройних сил і примикали до них цивільних осіб була завершена на початку вересня 1942 року. На цей час чисельність військового контингенту, перебазированного в Іран, склала понад 75 тис. осіб. До них долучилося майже 38 тис. цивільних осіб. надалі, багатьох з них перемістили в Іраку і Палестини, причому, по прибутті на Святу Землю, з армії Андерса відразу дезертирувала близько 4 тис. євреїв, які служили в ній разом з представниками інших національностей, але побажали скласти зброю, опинившись на своїй історичній батьківщині. Згодом вони стали громадянами суверенної держави Ізраїль.
Важливим моментом в історії армії, як і раніше знаходилася в підпорядкуванні Андерса, стало її перетворення у 2-й Польський корпус, який увійшов до складу британських збройних сил на Близькому Сході. Це подія сталася 22 липня 1943 року. До того моменту чисельність його військовослужбовців становила 49 тис. осіб, на озброєнні яких було близько 250 артилерійських знарядь, 290 одиниць протитанкового та 235 одиниць зенітного озброєння, а також 270 танків і значна кількість автомобілів різних марок.
