Евакуація польських збройних сил з території СРСР
В останніх числах березня 1942 року був здійснений перший етап передислокації армії Андерса в Іран. Разом з військовими, яких відбуло близько 31,5 тис. осіб, територію СРСР залишили приблизно 13 тис. поляків з числа цивільних осіб Приводом для перекидання на Схід настільки значного числа людей послужив указ радянського уряду про зменшення кількості продовольства, що відпускається польським дивізіям, командування яких наполегливо відмовлявся від участі в бойових діях.
Безкінечні зволікання з відправкою на фронт вкрай дратували не тільки генерала Панфілова, але і самого Сталіна. Під час зустрічі з Андерсом, відбулася 18 березня 1942 року, він заявив, що надає можливість довіреним йому дивізіям покинути межі СРСР, оскільки практичної користі в боротьбі з фашистами від них все одно немає. У той же час, він підкреслив, що позиція, зайнята главою уряду у вигнанні Ст. Сікорським, після розгрому Німеччини, буде вкрай негативно характеризувати роль Польщі у Другій світовій війні.
Наприкінці липня того ж року Сталін підписав план повної евакуації з території СРСР залишилися до того часу військовослужбовців польської армії, а також цивільних осіб Після вручення цього документа Андерсу, той задіяв для його реалізації всі наявні в його розпорядженні резерви.
Однак, незважаючи на антирадянські настрої, що охопили переважну більшість поляків, серед них знайшлося чимало осіб, які відмовилися евакуюватися в Іран, і служити інтересам британських нафтових корпорацій. З них згодом була сформована окрема стрілецька дивізія імені Тадеуша Костюшки, покрывшая себе бойовою славою і посіла гідне місце в історії Польської Народної Республіки.
