Всі рецепти вареників ґрунтуються на поєднанні тіста і начинки, але от зовнішній вигляд виробу мається на увазі сама собою. У випадку з ледачими варениками імітується смак готового блюда, а те, як воно виглядає, вже другорядне.
Ідеї для ледачих
Класичні рецепти вареників – це здорово: смачно, ситно і навіть кілька святково, але от не всі володіють достатнім часом для їх приготування. Більш того, не всі молоді господині взагалі вміють їх готувати правильно, тому часто уникають, незважаючи на прохання домочадців. Як бути в таких ситуаціях? Звичайно ж, приготувати спрощену версію – ліниві вареники!
Це набагато простіше, швидше і не вимагає особливих технічних навиків. Наприклад:
- Всіма улюблені вареники з картоплею можна замінити на їх експрес-версію у вигляді грудочок тесту. В Італії їх іноді називають ньекками, а на Україні -галушками.
- Вареники з капустою: покроковий рецепт в ледачому варіанті представлений у цій статті.
- Ліниві вареники з сиром: вони можуть бути солодкі або солоні з додаванням зелені кропу.
Розвиваючи ці ідеї, також можна спробувати приготувати страву з грибами, ягодами або м’ясом, а раптом саме ви станете першовідкривачем нового рецепта, який увійде в історію?
Звичайні ліниві вареники
Перше, що спадає на думку при згадці ледачих вареників, – це варіант із сиру: солодкі грудочки тіста, присмачені густою сметаною, часто подавали практично в кожному дитячому саду.
Цей рецепт з фото ледачих вареників дає можливість ще раз зануритися в дитинство, потрібно всього лише зважитися їх приготувати і спробувати, нотка легкої ностальгії за безтурботним дитячим рокам забезпечена. Для приготування вареників потрібно:
- 1/2 кг сиру;
- три яйця;
- сто грам цукрового піску;
- пучку солі;
- дві ст. л. вершкового масла;
- 170 грам борошна.
Також слід запастися вершковим маслом і сметаною для подачі готової страви, кількість яких залежить від особистих смакових уподобань.
Приготування за рецептом (з фото)
Вареники з сиром в ледачому варіанті готуються дуже просто: сир пропустити через м’ясорубку або блендер. Це робиться для того, щоб прибрати зернистість продукту, тоді тісто буде більш однорідним, а самі вареники набагато ніжніше за смаком. Перетертий сир з’єднати з яйцями і сіллю, додати цукор, змішаний з розтопленим маслом.
Сирну масу ретельно перемішати і додати борошно, замішуючи м’яке тісто, яке буде трохи в’язким і злегка прилипающим. Не варто про це турбуватися: стіл або дошку для оброблення припорошити борошном, розкотити тісто в ковбаску товщиною у два пальці і нарізати на шматочки шириною в один палець. При цьому кожен шматочок злегка прим’яти пальцем посередині, утворюючи невелику ямку – так за традицією ліпили ліниві вареники наші бабусі.
Закип’ятити воду з невеликою кількістю солі і помістити туди грудочки тіста, обов’язково перемішати шумівкою, щоб переконатися – тісто не прилипло до дна каструлі. З моменту закипання варити ліниві вареники протягом п’яти хвилин, а потім викласти на тарілку і полити підталим маслом. Безпосередньо перед подачею в кожну порційну тарілку додати щедру ложку густої жирної сметани.
З капустою
А ось покроковий рецепт вареників з капустою, точніше ледачою їх версії, відрізняється від вищеописаного варіанти: у ньому окремо готується тісто і начинка, як при приготуванні звичайним способом, а потім вони змішуються воєдино в одній страві. На вигляд виглядає незвично, але на смак – ідентично простим вареників з капустою. Рецепт такий:
Приготування тіста
Найпростіше тісто для вареників – на воді. За рецептом треба змішати злегка підігріту воду, яйце і сіль, перетворюючи інгредієнти в однорідну суміш, а потім, поступово підсипаючи просіяне борошно, замісити круте тісто. Також можна додати до нього столову ложку олії, щоб тісто стало більш пластичним, хоча це і необов’язково.
Воно повинно сформуватися в пружний ком, який слід ретельно вимісити на столі, а потім залишити на півгодини під серветкою: тісто має дійти до кондиції. Далі формування може відбуватися двома способами:
Відварити шматочки тіста в підсоленій воді, відкинути на друшляк, змішати з раніше приготовленою капустою. По суті це галушки з пряженою капустою, але на смак – типові вареники.
Термообробка капусти
Дотримуючись рецептом смачних вареників необхідно нашаткувати капусту, присипати сіллю і прим’яти руками, імітуючи заміс тіста, – така процедура робить її більш м’якою і зручною в процесі обсмажування.
У глибокій сковороді розігріти олію і обсмажити капусту, періодично помішуючи, до рум’яного кольору, не забувши через десять хвилин від початку приготування додати до неї моркву, натерту на тертці, цибулю, нарізану тонкими півкільцями. Овочі смажити під кришкою до готовності, а за п’ять хвилин до закінчення термообробки додати прянощі і шматочки тіста, раніше відварені. Ретельно перемішати і подати до столу.
Варіант для творчих натур
Ще один рецепт вареників з капустою (фото див. нижче) має схожий принцип підготовки основних компонентів: тіста і капусти, а от формування у нього більш цікава. Тісто, приготоване за попереднім рецептом, розкачати пластом завтовшки 2-3 мм по всій його поверхні розкласти приготовлену заздалегідь і охолоджену смажену капусту. Її шар повинен бути рівномірний і не дуже товстий. Обережно піднімаючи один край тіста, згорнути його в рулет, який нарізати на шматочки довжиною у три сантиметри. Викласти їх у широку каструлю або сотейник, залити окропом і поставити на вогонь. Якщо після формування залишилася капуста, то її можна викласти зверху на шматочки – вона додасть верхньому краю додатковий смак ароматної капусти, так і готового страви вийде трохи більше. Коли вареники закиплять, вогонь зменшити і варити їх протягом двадцяти хвилин, при необхідності пробуючи шматочок, щоб впевнитись у готовності.
При подачі обережно викладаємо вареники на порційну тарілку і на кожен відсаджуємо трохи сметани, також можна полити заправкою з смаженої на олії цибулі. За таким же принципом можна спробувати приготувати ліниві вареники з м’ясним або грибним фаршем, який попередньо повинен пройти первинну термообробку.
З картоплею
Рецепти вареників настільки багатогранні, що їх ледачі варіанти не змушують себе чекати: наприклад, з картоплею виходять дуже ситні вареники, які добре подавати як гарнір замість обридлих макаронів, відварної картоплі і каш. Навіть просто з соусом або густою підливкою вони досить добре втамовують голод. Для приготування знадобиться всього кілька інгредієнтів:
- 1 кг картоплі;
- два яйця;
- 200 грам борошна;
- невеликий пучок кропу;
- прянощі за смаком: чорний перець, мускатний горіх або кардамон.
Картопля очищається і відварюється до готовності в невеликій кількості води, при цьому в процесі варіння його слід посолити. Далі воду злити, а картопля розім’яти в пюре. Зелень кропу подрібнити ножем, змішати з картоплею і приправити невеликою кількістю перцю або інший пряністю по своєму смаку.
Покрокове приготування
Далі, слідуючи покроковому рецептом вареників, слід додати до картопляної маси яйця, сіль за необхідності і борошно. Має вийти м’яке картопляне тісто, з якого розкачати ковбаску і нарізати на невеликі шматочки (як у варіанті ледачих вареників з сиром).
Закип’ятити воду для варіння вареників, додавши в неї пару лаврових листочків, опустити грудочки тіста і через хвилину перешкодити шумівкою, щоб упевнитися, що вони не прилипли до дна. З моменту закипання варити не більше п’яти хвилин, а потім вийняти в широку миску і полити цибулевої заправкою. Щоб її приготувати, необхідно підсмажити нарізаний маленькими смужками ріпчаста цибуля (1 штука) у трьох ложках олії. За бажанням ви можете додати дрібно нарубаний зубчик часнику для аромату.
Висновок
Рецепти з фото ледачих вареників можна помітити навіть у закордонних блогерів з Америки, Австралії і країн Західної Європи, незважаючи на те що це блюдо споконвічно слов’янське, що йде корінням в Україну. Саме там різноманітність добавок до вареників і їх ледачим “побратимам” доходить деколи до десятка: майонез, сметана з часником або дрібно нарізаними огірками, кетчуп, соус з томатів з часником і перцем (нагадує мексиканську сальсу), цибульні підливи з перцем, солодкі ягідні соуси – від усього цього пишноти паморочиться голова. Їх хочеться їсти, їсти і їсти, незважаючи на позиви внутрішнього голосу.
