Передумови
Почнемо з того, що для авіаційних перевізників з Америки на початку 70-х, широкофюзеляжний літак був життєво необхідний. Першу версію такого лайнера представила компанія «Боїнг». В Аерофлоті цілком здатні були забезпечити потреби країни моделі ТУ-134, ІЛ-62, ІЛ-18, ТУ-154, ЯК-40.
Зазначені літальні апарати відрізнялися надійністю, маневреністю і іншими характеристиками. ІЛ-86 здійснив свій перший політ під час Олімпіади, проведеної в Москві. Головне призначення агрегату – забезпечення транспортування пасажирів від аеропортів «Домодєдово» і «Шереметьєво».
Розробка і випробування
Літак ІЛ-86, фото якого наведено вище, став першим вітчизняним пасажирським лайнером з широким фюзеляжем. У вимогах до агрегату обумовлювалося багато нюансів, серед яких особливу важливість мала місткість салону не менше 250 пасажирів, а також можливість його посадки на злітно-посадкові смуги, що є в наявності.
У жовтні 1967 року було прийнято рішення про створення літального апарату з подовженим фюзеляжем на 6800 мм. Розробка над 350-місцевим літаком почалася в конструкторському бюро Ільюшина.
Для розміщення такої кількості особового складу було потрібно нарощування крісел в кожному ряду, не нехтуючи умовами комфорту. У підсумку ОКБ пропрацювала двопалубний варіант і однорівневий аналог. Фюзеляж устатковувався парою роздільних кабін. Ця пропозиція не знайшла підтримки у замовника.
