Модернізація
У лютому 1970 року фахівці конструкторського бюро Ільюшина отримали завдання на розробку літака, здатного перевозити не менше 350 пасажирів. 2 лютого 1970 року ОКБ було видано конкретне завдання на проектування широкофюзеляжного пасажирського літака. Вже через два роки була розпочата активна розробка моделі, орієнтованої на транспортування людей за принципом «багаж при собі».
Конструкторам стояло непросте завдання – зробити лайнер з правильною геометрією і розстановкою сидінь. На цей показник впливали не тільки аеродинамічні параметри, але і безпека, комерційна складова, комфортність екіпажу, а також навантаження і вивантаження багажу. В результаті розробники моделі ІЛ-86 зупинилися на версії з круглим перетином фюзеляжу і розташуванням крісел на верхній палубі за формулою 3/3/3. Таке рішення дало можливість розмістити дев’ять сидінь в одному ряду, забезпечивши два проходи. Серед нововведень технічного плану можна відзначити застосування механізації крила з підкрилки з трьома щілинами.
