Цікаві факти
Заради справедливості, варто відзначити, що салон ІЛ-86, фото якого подано нижче, володів відмінною звукоізоляцією. Незважаючи на гучність силових установок, пасажири не відчували особливого дискомфорту під час перельоту. Тим не менш, рівень звуку не дозволив вписатися в міжнародні допустимі норми для проведення регулярних польотів в лінійці цивільної авіації.
Це створило проблему для здійснення рейсів до країни за кордоном. За великим рахунком, життєздатність одного з перших радянських аеробусів виявилася недовгою. Масовий вивід цих літаків почався вже в 2001 році. Багато в чому це було пов’язано з їх непрактичностью і підвищеною гучністю. Останніми рейсами для ІЛ-86 стали рейси з Москви в Сочі і Сімферополь. На цьому напрямку працювала компанія «Атлант-Союз» аж до жовтня 2010 року.
У 80-ті роки минулого століття в СРСР проводилися дослідження літаків серії ІЛ-86. Згодом на них планували встановити двигуни типу ТРДД Rolls-Royce (“Роллс-Ройс”) RB211-22В (виробництво – Великобританія, тягова потужність – 19 000 кгс). В результаті літальний апарат повинен був отримати подовжений фюзеляж і здатність транспортувати не менше 450 пасажирів на дистанцію до чотирьох тисяч кілометрів.
Саме на базі ІЛ-86 був розроблений і створений далекомагістральний аналог під індексом 96. На жаль, обидві модифікації так і не стали серійними лайнерами, у зв’язку з практичними міркуваннями. Цю нішу зайняли прослужили близько десяти або п’ятнадцяти років моделі марки “Аеробус” (Airbus А310), а також “Боїнги” конфігурацій Boeing 747, Boeing 767.
