Початок літературної діяльності Марка Вовчка припало на середину XIX століття, коли демократична громадськість виступала за проведення реформ і скасування кріпосного права. Чільне місце у творчості письменниці займають твори для дітей, соціальна повість «Інститутка» та «Народні оповідання». У перший збірник увійшов і розповідь-балада «Максим Гримач». Давайте дізнаємося більше про цю баладі і її автора.
Хто така Марко Вовчок?
Українська письменниця Марія Олександрівна Вілінська народилася в 1833 році в Орловській губернії в дворянській родині. Її мати була освіченою жінкою і дітей з дитинства навчала мовам, музиці, танцям. У 17 років Марія вийшла заміж за Опанаса Марковича – українського фольклориста і етнографа.
У 1851 році Марковичі переїхали в Чернігів. Опанас Васильович старанно записував прислів’я, приказки та народні пісні. Марія Олександрівна брала участь в етнографічних роботах чоловіків і супроводжував його в поїздках по найглухіших куточків України. Влітку 1856 року Вилинскую охопило нездоланне бажання висловити на папері свої спостереження і враження. Не надаючи особливого значення написаного, вона показала все чоловікові. Він, з почуттям радості та подиву, прочитав оповідання загальним друзям і, переконавшись, що не помилився, відправив зошит у Петербург П. Кулішу. Незабаром до Петербурга було відправлено ще кілька оповідань, серед яких і «Максим Гримач» (нижче ми розглянемо його більш докладно).
