Некоректне порівняння
Левова частка рекламної продукції носить порівняльний характер. Більша частина такої реклами заборонена. Справа в тому, що порівняння має бути коректним, з вказівками точні дані. Цього не знають або не хочуть знати багато працівників у сфері PR-технологій. Вони вступають в напружені перегони за лідерство і намагаються виграти її всіма можливими силами. Однак це непросто. Якщо якість товару таке ж, як і у конкурентних аналогів, то доведеться поборотися за покупців. Можна провести запам’ятовується і креативну рекламну кампанію. Але чи виправдовує мета засоби? Рекламодавці не бажають йти на фінансові ризики, а тому часто вступають на слизький шлях порушення закону.
Ніхто не зважиться показувати фірму-конкурента в своїй рекламі. Це викличе неоднозначну реакцію аудиторії. Про це знають працівники PR, а тому винаходять непрямі варіанти порівняння. Вони зіставляють рекламований продукт з “іншими” чи “звичайними” товарами. Тим самим вони помітно принижують авторитет інших виробників. Будь некоректне порівняння, в тому числі несвідоме, – це табу. Але чи означає це, що порівняльна реклама в принципі заборонена?
Деякі виробники все ж примудряються обійти вимоги ФАС і закону. Секрет в тому, що за виробництво реклами беруться лінгвісти або люди, які краще за інших знають російську мову. Так, різниця у фразах “кращий у своєму роді” і “унікальний в лінійці” є, причому значна. Коли продукт називають кращим, то це вимагає доказів. Виробник зобов’язаний вказати в характеристиці товару відомості, що вказують на неперевершеність товару. Якщо ж об’єкт рекламування назвуть “унікальним”, то проблем може і не виникнути. Так, товар може бути унікальним в якомусь одному властивості, але не кращим взагалі.
