Темперамент
Темперамент людини відноситься до біологічно обумовлених властивостей особистості і є тим фундаментом, на якому відбувається її формування. Він відображає відмінності між людьми по таким критеріям, як емоційна вразливість, інтенсивність і стійкість емоцій, темп і енергійність дій, і іншим динамічним характеристикам. Властивості особистості, що ним обумовлені, носять стійкий і довготривалий характер.
Згідно з визначенням Теплова Б. М., про темперамент можна говорити як про сукупність психічних особливостей, характерних для даної конкретної людини, які пов’язані з швидкістю виникнення почуттів та їх інтенсивністю.
Таким чином, для визначення типу темпераменту досліджують дві основні динамічні характеристики – активність і емоційність. Показник активності поведінки характеризує ступінь швидкості, інтенсивності, енергійності або інертності та повільність. Показник емоційності характеризує емоційні процеси, відображаючи їх знак, позитивний або негативний, і модальність – страх, гнів, радість та інші. Найбільш поширеною на сьогоднішній день є класифікація, запропонована ще Гіппократом в V столітті до н. е., виділяє чотири типи темпераменту:
- сангвінічний;
- флегматичний;
- меланхолійний;
- холеричний.
У представників сангвінічного типу відзначаються швидко виникають, але слабкі почуття, флегматичного – повільно виникають і слабкі почуття, меланхолійного – повільно виникають, але сильні почуття, холеричного – швидко виникають і сильні почуття. Також можна відзначити, що для представників сангвінічного і холеричного типів темпераменту властиві швидкі рухи, загальна рухливість і схильність до яскравого зовнішнього вираження почуттів через міміку, рухи і мова. Для представників флегматичного і меланхолічного, навпаки, характерні повільні рухи і тенденція до слабкого вираження почуттів. На практиці дуже рідко можна зустріти людей з яскраво вираженим чистим типом темпераменту, частіше зустрічаються змішані типи, коли поєднуються риси двох видів темпераменту.
Темперамент жодним чином не впливає на наявність здібностей і обдарованості людини. Видатні таланти в різних сферах діяльності можуть зустрічатися з однаковою частотою при будь-якому типі темпераменту. Наприклад, у таких відомих російських письменників, як Гончаров І. А. і Крилов І. А., проявлялися риси флегматичного типу темпераменту, у Гоголя В. В. та Жуковського В. А. – меланхолійного, Герцена А. В. – сангвінічного, у Пушкіна А. С. були яскраво виражені риси холеричного. А у двох великих російських полководцем типи темпераментів були протилежні: у Суворова А. В. – холеричний, у Кутузова М. І. – флегматичний.
Постановка питання про те, який тип темпераменту краще, некоректна. Кожен з них має як свої позитивні, так і своїми негативними сторонами. Цінні властивості особистості сангвініка – жвавість, рухливість, чуйність, флегматика – спокій, відсутність метушливості і квапливості, меланхоліка – глибина і стійкість почуттів, холерика – енергійність, пристрасність, активність.
Є тенденція розвитку небажаних рис особистості:
- у сангвініка, таких як легковажність і інфантильність, схильність розпорошуватися, поверховість почуттів;
- у флегматика – інертність, млявість, байдужість;
- у меланхоліка – надмірна замкнутість, надмірна сором’язливість, схильність з головою занурюватися у власні переживання;
- у холерика – різкість, нестриманість, схильність до емоційних “вибухів”.
