Правила Гаага-Вісбі
Текст правил міжнародних перевезень морським транспортом був розроблений та розповсюджений в 1968 році. В якості основи для них стала Брюссельська конвенція. Була збільшена сума відшкодування за шкоду, яку повинен був оплачувати перевізник. Була вказана спеціально розроблена для цього валюта – золотий франк. Було врегульовано питання перевезення контейнерів та відшкодування збитків, якщо цей контейнер був пошкоджений або втрачений. Так, один контейнер був прирівняний до одиниці вантажу. Збиток міг бути відшкодована не тільки в прописаної в правилах сумі, але також визначений сторонами коносамента у розмірі, що дорівнює ринковій вартості вантажу.
Габсбурзькі правила
Правила міжнародних морських вантажоперевезень були розроблені в 1978 році, так як попередні документи не охоплювали всіх проблем, пов’язаних з регулюванням взаємин між перевізником і відправником. Вони були розроблені за ініціативою ЮНСІТРАЛ на основі попередніх двох документів – правила Гаазьких і Гаага-Вісбі.
Гамбурзькі правила охоплювали широке коло понять і більше відповідали вимогам часу й обстановці, що склалася у міжнародній торгівлі. Було уточнено, в яких випадках перевізник несе відповідальність і коли з нього ця відповідальність буде знята. У документі чітко прописано, що перевізник відповідає за стан вантажу лише з моменту його відправлення до прибуття в порт призначення. Це дало можливість вирішити проблему з визначенням відповідальності за псування товару, якщо вона була зроблена до або під час вантаження його на корабель.
