Радіація в космосі
З межі магнітосфери нашої планети і далі в космічні простори сонячна радіація стає фактором, зв’язаних зі смертельною небезпекою для людини. Ще в 1964 році був випущений важливий науково-популярний працю, присвячений методам захисту. Його авторами виступили радянські вчені Каманін, Бубнів. Відомо, що для людини доза опромінення в розрахунку на тиждень повинна бути не більше 0,3 рентгена, при цьому за рік – в межах 15 Р. При короткочасному опроміненні межею для людини позначено 600 Р. Польоти в космос, особливо в умовах непередбачуваної сонячної активності, можуть супроводжуватися значним опроміненням астронавтів, що зобов’язує приймати додаткові заходи захисту від хвиль різної довжини.
Після місій “Аполлон”, в ході яких тестувалися способи захисту, досліджувалися фактори, що впливають на людське здоров’я, минуло не одне десятиліття, але й досі вчені не можуть знайти результативні, надійні методи прогнозування геомагнітних бур. Можна скласти прогноз у розрахунку на годинник, іноді – на кілька днів, але навіть для тижневого припущення шанси реалізації – не більше 5%. Сонячний вітер – ще більш непередбачуване явище. З вірогідністю один до трьох космонавти, вирушаючи у нову місію, можуть потрапити в потужні потоки випромінювань. Це робить ще більш важливим питання дослідження і прогнозування радіаційних особливостей, так і розробки методів захисту від нього.
