Закінчення історії
Кульмінацією оповідання “Бірюк” (і в його короткому викладі) стала остання фраза, вимовлена спійманим мужиком:
— Не буду я мовчати, — продовжував нещасний. — Все одно — здихати. Душегубец ти, звір, погибелі на вас нема… Да постій, недовго тобі царювати! затягнутий тобі глотку, стривай!
Лісник схопив його за плече, а оповідач, збираючись заступитися за мужика, підвівся…
І раптом, на його подив, Бірюк зірвав пояс зав’язаний з рук злодія, накинув на нього шапку і, схопивши за комір, виштовхав з дверей. З напуттям: “Забирайся під три чорти разом зі своїм конем і, дивись, не потрапляй більше!” – він повернувся до хати і під стукіт коліс подорожує з двору мужицької вози взявся, як ні в чому не бувало, копатися в кутку.
Автор був дуже здивований. “Ти, я бачу, славний малий…” – тільки і зміг вимовити. Але Бірюк попросив нікому не розповідати про те, що сталося.
І на тому історія завершилася. А через півгодини лісник проводив оповідача до узлісся і попрощався з ним.
