Методологічні основи стратегії здоров’язбережною
Необхідно створення оздоровчих загальнонаціональних програм, які ґрунтуються на стратегії охорони здоров’я, що дозволяє вдосконалювати механізми саморегуляції організму.
Валеологическое виховання – це формування уявлень про зміцненні, збереженні, відновленні здоров’я.
Термін «валеологія» запропонував у 1980 році професор В. І. Брехман. Під ним вчений розумів суму знань про механізми і закономірності створення, збереження, вдосконалення і відновлення людського здоров’я.
Валеологія вважається одним з 4 напрямів науки, яку називають здравоведением. Це інтегративна наука, яка з’явилася на стику декількох областей знань:
- екології;
- біології;
- гігієни;
- медицини.
Об’єкт
Валеологическое виховання пов’язане з формуванням у підростаюче покоління дбайливого ставлення до свого здоров’я. Об’єктом валеології виступає здоров’я людини в будь-яких його проявах, у відносинах з навколишньою природою і соціальним середовищем. Предметом вважають критерії якості здоров’я, а також можливості його поліпшення. Валеологія не обмежується профілактичними, охоронними заходами. Вона спрямована на творення здоров’я, створення технологій оздоровлення та збільшення можливостей організму.
Валеологическое виховання передбачає підвищення адаптації школярів до мінливих факторів середовища.
