Мова науки і документів
Як правило, такі тексти є гранично затиснутим, лаконічним висловом думки автора. Наприклад, в наукових роботах неприйнятні будь-які суб’єктивні судження, а навпаки, їх автори повинні прагнути до абсолютної об’єктивності, що проявляється в доказі кожного спірного затвердження. В подібних працях зазвичай відсутня емоційність. Тому читати їх для людини, що не належить до певних кіл, є справою не цілком звичним.
До того ж науковий стиль літератури припускає наявність численних термінів, найчастіше мають іноземне походження (більшість з таких слів прийшли з грецької мови або латиною), кожен з яких вимагає окремого розгляду і розшифровки. Це пояснюється тим, що в Європі перші наукові дослідження, як правило, робилися католицькими ченцями, а мовою богослужіння, який вважався найбільш прийнятним для всієї офіційної літератури, була латинь.
З цієї причини і навчання в перших університетах, які були засновані в період середньовіччя, велося на цьому стародавньому мовою. До того ж, основу навчального курсу з будь-якого предмету становили праці давньогрецьких і римських наукових діячів, які читалися студентами в оригіналі.
Крім цього стилю мовлення існує також і формальний, який призначений для складання різних офіційних документів. Він є ще більш впорядкованої різновидом наукового стилю. Для таких текстів, як правило, характерні різні кліше, дотримання яких – обов’язкова умова складання ділових паперів.
В таких документах також відсутня будь-яка емоційність, судження авторів. Та й самі автори цих текстів, як правило, не зазначаються. Такий стиль є найбільш знеособленим з усіх існуючих.
