Навчання слабочуючих дітей
Особливості порушення слуху, а саме його часткове наявність, самостійне навчання основами мовного спілкування, а також адаптація до слухового дефекту – не тільки визначає нюанси розвитку, але і також є шляхами до спеціального навчання.
Навчання ґрунтується не тільки в отриманні та засвоєнні нових знань і навичок, воно також спрямовано на подолання порушення соціального розвитку таких дітей. Так, розроблені спеціальні методи навчання, які спираються не тільки на розвиток мови, але і розвивають компенсаційні механізми. Такі методики вимагають певних умов, а саме здатних до розвитку і збільшення вже має компенсаційного фонду у дитини.
Навчання за спеціальними методиками спрямоване на виявлення прогалин у розвитку мови і їх заповненню. Завдяки йому формується правильна мова, понятійне мислення і покращується пам’ять. Також особливу увагу приділяють розвитку словникового запасу.
Особливості методики та її специфіка зовсім не означають, що навчальний процес відрізняється від звичайних шкіл. Він лише різниться тим, що особливу роль в ньому відіграє специфічна методика навчання мови – накопичення словникового запасу, корекція лексики і розуміння фраз та словосполучень.
Також спеціальні школи приділяють значну увагу полисенсорному навчання – здатності читання слів по губах, спираючись на слух. Лист і читання також є частиною спеціального навчання. Такі навички дозволяють в достатній мірі оволодіти мовою і мовленням, а також сприяють формуванню особистості та подолання психологічних бар’єрів.
Важливе місце займає спеціальна література, в якій особливе місце відводиться ілюстрацій, які повинні максимально точно передавати зміст матеріалу.
