Законотворчість
Конкретних методів прийняття законів та їх виконання в “Наказе” практично не приділено уваги. Катерина обмежилася лише загальною ідеологічною схемою, безпосередньо пов’язану з питаннями державного устрою. Мабуть, єдиний зацікавив Катерину аспект в цьому комплексі проблем – обмеження і можливе скасування кріпосного права. Це міркування прямо випливало з ідеї рівності всіх перед законом. Належать поміщикам селяни скористатися цим правом не могли. Був у цьому і економічний інтерес: Катерина вважала, що рентні відносини між селянином і поміщиком ведуть до занепаду сільського господарства.
У своїй праці імператриця вводила раніше невідомий у Росії принцип ієрархічності нормативних актів. Особливо було обумовлено те, що деякі нормативні акти, наприклад імператорські укази, мають обмежений термін дії і приймаються в силу особливих обставин. Коли ж ситуація стабілізується або змінюється, виконання указу стає необов’язковим, згідно “Наказу” Катерини II. Його значення для розвитку права полягає також і в тому, що документ вимагав викладати правові норми в ясних кожному підданому формулюваннях, а самих нормативних актів повинно бути небагато, щоб не створювати протиріч.
