Особливості ведення реєстрів
Згідно Правил нотаріального діловодства, всі реєстри прошнуровуються, а їхні аркуші – нумеруються. Кількість аркушів засвідчується підписом компетентної посадової особи органу юстиції за відповідним нотаріальному округу та скріплюється печаткою. Кількість сторінок у реєстрах приватного нотаріуса підписується посадовою особою палати, членом якої є нотаріус, а також співробітником ИФНС, розташованої за місцем його діяльності.
З дозволу палати або органу юстиції допускається вести кілька реєстрів. У такому випадку кожен документ отримує самостійний індекс. На документах номери вказуються так: № 1-1, № 1-2, № 2-1 та ін Перша цифра вказує на номер індексу, друга є порядковим номером запису.
Якщо самостійні реєстри призначені для фіксації нотаріальних дій певного виду, до індексу повинна бути додана літера, яка вказує на них. Приміром, № 1К використовується для засвідчення вірності копій, № 3И – для фіксації виконавчого напису, № 4Н – реєстрації св-во про спадщину. Номери на документах при цьому будуть виглядати так: № 1К-1, № 3И-2, № 4Н-3 та ін.
