Документообіг в нотаріальному діловодстві
Одним з основних документів, що видаються нотаріусом, є свідоцтво, яке засвідчує право на спадщину. Воно готується на чистому аркуші або спеціальному бланку. Печатки і штампи нотаріус використовує при засвідченні свідоцтв відповідно з Інструкцією. Зміст документів викладається за формами, затвердженими Мін’юстом.
У свідоцтві, що засвідчує право спадкування, обов’язково описується склад майна, наводиться його оцінка. Якщо до наступникам переходить нерухомість, зазначається її адреса. У разі спадкування грошових вкладів їх величина не наводиться.
При спадкуванні майна, щодо якого були реалізовані охоронні заходи, у свідоцтві може бути посилання на опис, складений нотаріусом. При цьому вказується дата опису і вартість цінностей. Якщо в складі майна присутні речі, щодо яких право власності може виникнути виключно після держреєстрації, свідоцтва на них видаються окремо або відповідні об’єкти зазначаються відокремлено.
При спадкуванні за заповітом декількома спадкоємцями конкретних цінностей в нотаріальному документі вказуються предмети, що переходять до кожного особі, та їх оцінка. Треба сказати, що в сучасній практиці одне свідоцтво на кілька спадкоємців практично не видається. При цьому не має значення, як саме здійснюється спадкоємство за законом або заповітом, вказані чи ні конкретні речі або майно успадковується в частках. Справа в тому, що свідоцтво – це правовстановлюючий документ. У громадян нерідко виникають проблеми при реєстрації прав, коли він знаходиться у когось одного. Сьогодні нотаріуси, як правило, оформляють свідоцтво кожному спадкоємцю на конкретні цінності, частку або вид майна.
