Гра як шлях пізнання світу
Починаючи з року, основним каналом пізнання дитини виступає гра, загальноприйнятими категоріями якої є наступні:
- Одиночна самостійна.
- Паралельні дії – починаючи з року, дитина активно копіює дії інших, але поки без прагнення стати активним учасником цієї діяльності.
- Асоціативна – починаючи приблизно з трьох років діти все більше порівнюють свою поведінку з поведінкою інших.
- Кооперативна – приблизно з чотирьох років дітей вже все більше привертають дії, які вимагають співпраці.
Гра служить для дітей інструментом пізнання дорослого світу. Вони знаходять нові навички та слідують за поведінкою дорослих. Дитина звертає увагу на те, як мама розмовляє по телефону, тато застібає ремінь і т. д. і переносять ці дії в ігрову середу, переводячи на свою мову. Розвиток і соціалізація особистості відбувається через безпосереднє наслідування оточуючим людям, особливо дорослим. Наскільки він успішно реалізує свої дії в грі, настільки плавним і адекватною буде його перехід в реальний соціум. Це свого роду етап підготовки.
Дитина в дошкільному віці дуже сприйнятливий до різного роду подій: все, що з ним відбувається, осідає в емоційній пам’яті. І, відповідно, пізнання навколишнього оточення починається на рівні чуттєвого сприйняття. Ті явища, які знаходять емоційний резонанс в душі дитини, складають основу його першого соціального досвіду. Розвиток психічних процесів, в тому числі уяви як ґрунту для творчості, творення нового настає саме в цьому віці. А успішна реалізація людини в суспільстві можлива за умови, що він здатний внести в нього який-небудь внесок зі свого боку, інтелектуального або іншого характеру, таким чином, ставши не просто споживачем, і виробником.
Для гармонійної соціалізації особистості дитини необхідно оволодіння здатністю оцінювати свою поведінку нарівні з вчинками оточуючих, що є невід’ємними складовими у формуванні психіки маленької людини.
