Логопедія
Логопедія (з грецької мови logos – “слово”) – наука про порушення мови, способи їх виявлення, усунення та попередження допомогою спеціального навчання і виховання. Механізми, причини, симптоматику, структуру порушення мовних здібностей і корекційний вплив – все це вивчає логопедія. Природа недоліків мовлення, їх прояв і ступінь вираженості можуть бути різними, так само як і вплив мовних розладів на стан психіки і розвиток дитини. Найчастіше такі порушення негативно впливають на спілкування з оточуючими, а також можуть перешкоджати розвитку пізнавального потенціалу дитини, у якого можуть з’являтися замкнутість і невпевненість в собі.
Крім відхилень у мовленні, під час логопедичних занять визначається рівень лексичного розвитку, грамотність в письмовій мови, правильність звукового складу слова і так далі. Встановлено, що оволодіння грамотною письмовою мовою безпосередньо залежить від наявності порушень у вимові. Також особлива увага приділяється зв’язку психіки дитини з його мовленнєвою діяльністю, де завданням логопедії є виправлення мовленнєвих дефектів, що негативно впливають на успішність, поведінку та психіку дитини. Результати логопедичних досліджень дуже важливі для психології, загальної і спеціальної педагогіки. Наприклад, досягнення логопедичних занять широко застосовуються у викладанні іноземних мов.
