Розвиток науки в Європі і Росії в двадцятому столітті
Третій етап характеризується визнанням прав дітей з відхиленнями на освіту. На Заході цей етап охоплює період з xviii до початку двадцятого століття і демонструє кардинально змінилося ставлення до навчання аномально розвиваються дітей на тлі обов’язкового початкової освіти. У Росії після революцій і формування соціалістичного устрою система корекційної педагогіки стала частиною державної освітньої системи. Створюються школи-інтернати, де дітей з відхиленнями фактично ізолюють від суспільства.
На четвертому етапі відбувається розвиток диференційованої системи спеціальної педагогіки, однак заважає цьому процесу Друга світова війна, після жахів якої найвищою цінністю визнані Права людини. В Європі в 50-70-х роках двадцятого століття відбуваються процеси вдосконалення законодавчої бази спеціального навчання і диференціація його типів. У Росії до дев’яностих років цей період вважається незавершеним, так як спеціальні освітні заклади були закритими від суспільства, і всіма питаннями займалося лише держава, не розробляючи нових законів про захист людей з відхиленнями.
П’ятий етап надає рівні права та рівні можливості. В європейських країнах з сімдесятих років і по цей день відбувається інтеграція в соціум людей з обмеженим здоров’ям. В цей час приймаються основоположні декларації ООН про права інвалідів і розумово відсталих, починається широкомасштабна інтеграція (з якої не всі європейці згодні) людей з різними вадами в суспільство.
Складність переходу в нашій країні до п’ятого періоду обумовлюється необхідністю розробки власної російської моделі, яка б не заперечувала повністю наявність шкіл-інтернатів, але поступово освоювала шляхи інтеграції і взаємодії структур спеціальної і загальної освіти.
Отже, вище ми докладно розглянули деякі аспекти корекційної педагогіки, поняття, об’єкт, суб’єкт такого навчання, принципи і методи. Також увагу було приділено становленню цієї галузі в Росії і в країнах Європи. Освітня система продовжує розвиватися, так що найближчим часом можна очікувати не тільки за кордоном, але і у нас на батьківщині поліпшення методів і техніки викладання для дітей з особливостями розвитку.
