А. В. Немирова
Цей переклад (середина вісімдесятих) також починався з другого і третього тому в якості продовження до “Кистямуру”. Саме тому імена практично всі взяті в їх варіанті. Але крім деяких нових рішень, які, на жаль, були не дуже вдалими (тепер Бродяга став Шатуном – ніяк йому не таланить). Зі стилістикою теж все не дуже ідеально: толкінівська загубилася, а до литературности “Кистямура” однозначно не дотягує. У питанні про те, який переклад “Володаря Кілець” краще, цей варіант може бути цікавим лише колекціонерам або завзятим толкинистам. До речі, саме у Немировой є переклад “ВК” і на українську мову.
Каменкович і Каррік
Цей переклад робився за матеріалами Ст. А. М. Спочатку Каменкович і Маторіна домовилися працювати разом, проте із-за невідповідності стилів Маторіна залишила цей проект. В остаточній редакції брали участь вже Каменкович і Каррік.
Цей переклад відрізняє велика і детальна система коментарів та зносок. З їх допомогою перекладачі хотіли пояснити витоки натхнення Толкіна – деякі ідеї католицького християнства і особливо древнегерманская міфологія (відомо, що професор довго працював над дослідженням “Беовульфа”).
Багатосторінкові розповіді про зв’язок творів Толкіна і тих шарів культури, якими він цікавився, з великою любов’ю вибудувана система паралелей “Сильмариллиона”, “Володаря Кілець”, неопублікованих матеріалів з Средиземью і філологічних робіт професора дає читачеві унікальну за масштабом, єдності і зв’язаності картину. Безперечна заслуга цього перекладу, що дозволяє вважати його одним із кращих, у тому, що він одним з перших не намагався підлаштуватися під читача, а вводив його в ту культурне середовище, в якій створювався “Володар Кілець”. Він дозволяє зрозуміти, що трилогія не казка для дітей, а дещо набагато більш складне і серйозне за задумом. Чимало “просунутих” толкіністів, що займаються культурою і філологією, в питанні про те, який переклад “Володаря Кілець” краще, віддадуть свій голос варіанту Каменкович / Каррік.
