Які завдання можуть бути використані?
Досвідчені викладачі володіють великим арсеналом для використання комунікативного підходу в навчанні іноземної мови. Вправи, які застосовуються на уроках, найчастіше переслідують три цілі: засвоєння матеріалу, формування мовленнєвих навичок, розвиток діалогічного мовлення. Ті, що відносяться до першої різновиди, представляють собою набір пропозицій та інструкцій, що передбачають проведення будь-яких операцій зі словоформами. Тут потрібно постійно звертатися до раннього досвіду і отриманим знанням, таким чином переосмислюється і засвоюється свіжий лінгвістичний матеріал.
Друга різновид завдань підходить для вироблення фонетичних та лексичних умінь. Велика частина подібних вправ виконується в усній формі. Ситуативні і синтетичні завдання також сюди підходять, оскільки розвивають можливість оперування мовними одиницями навіть на науковому рівні.
Розвиток діалогічного мовлення стає можливим при використанні завдань, заснованих на реальних ситуаціях. Мовленнєва діяльність повинна перетворитися в дію, при цьому учень сам вибирає засоби для ведення діалогу. Необхідно, щоб всі вправи використовувалися без прив’язки до рівня освіченості студента і освоєння їм лінгвістичного матеріалу. Всі три різновиди повинні використовуватися в сукупності. Це обов’язкова умова.
Досить рідкісним випадком є використання комунікативного підходу в навчанні іноземної мови в неязыковом вузі з-за відсутності відповідної бази. Проходження відповідних курсів можуть дозволити собі далеко не всі педагоги, а фінансування на додаткове навчання виділяється досить фрагментарно, і про стабільність тут говорити не доводиться.
