Реальні приклади
У житті може статися те, що і сценаристам не придумати. Бували такі ситуації, коли рівень операційного ризику просто зашкалював, але цю ситуацію тривалий час не могли виявити. Давайте розглянемо декілька найбільш вражаючих прикладів. Був собі такий чоловік – Жером Кервьєль. Був трейдером інвестиційного банку Société Générale. У 2007 році він відкрив позиції на індекси європейських бірж за фьючестерам. Начебто звичайна історія. Але сума позицій становила близько 50 мільярдів євро! Це в півтора рази перевищувало капіталізацію банку! Як Жером зміг зробити це? Справа в тому, що він працював перед тим в офісі і добре знав роботу механізму контролю. Виявлено це було тільки в кінці січня 2008 року. Було вирішено закрити їх швидше. Але величезний розмір позицій спровокувала розпродажі на фондових ринках. З-за цього банк втратив 7,2 мільярда доларів (або 4,9 млрд євро). Або ще один приклад. Був такий чоловік, як Джон Руснак. Він працював в американському відділенні найбільшого банку Ірландії, назва якого – Allied Irish Bank. Він був найнятий в 1993 році. У 1996-му Джон почав здійснювати ризиковані операції з японською ієною. Але вони були невдалими, пішли збитки. Але Джону вдалося приховувати від партнерів зростаючі збитки. Наприклад, у 1997 році він втратив 29,1 мільйона доларів. У 2001 році сума склала вже 300 млн! Щоб приховати такі втрати, він підробляв звітність. За свої операції цей трейдер навіть примудрився отримати преміальні на суму 433 тисячі доларів. Все виявилося в 2001 році. На момент розкриття загальний обсяг збитків склав 691 мільйон доларів. Більш дрібні втрати і ризики операційної діяльності зустрічаються значно частіше, ніж такі великі. У вік автоматизації при правильному підході їх можна значно мінімізувати.
